В чому було зло газових угод 2006 року



Газове питання, зокрема питання ціни на газ, для України є складним і тягнеться не один десяток років. В Україні офіційні ЗМІ завдяки В.Януковичу вішають всю відповідальність за це питання на Юлію Тимошенко. Але це несправедливо. Пригадаємо один невеличкий епізод з багаторічної історії газового питання. Мова йде про газову угоду від 4 січня 2006 року. Щоб одразу ж поставити крапку над "і" у питанні, хто був ініціатором і несе відповідальність за цю угоду, наведемо слова тодішнього президента В.Ющенка, сказані ним одразу ж після підписання тієї угоди:
"Те, що досягла сьогодні Україна такого компромісу, я сказав би, що це блискуче досягнення... Це ви не подумайте, що мова йде про якийсь один договір, навколо якого 5 місяців іде колотнеча. Нічого подібного. Нам доводилося разів п’ять зовсім повністю міняти тактику". За словами президента, він "20 разів крутив цю угоду, у різних версіях із червня місяця". За словами президента, в результаті підписання тієї угоди з Росією було "виграно політичне змагання".
http://www.pravda.com.ua/news/2006/01/7/3047252/

А тепер проаналізуємо, які негативні наслідки мала та угода для України:

1. Треба пригадати, що у 2005 діяв договір, підписаний зам.голови Нафтогазу І.Вороніним від 09.08.2004. По суті це була бартерна угода, за якою Україна розраховувалась за імпортований газ, транзитуючи російский газ в країни Європи. При цьому собівартість імпортованого газу для України становила 50$ за тис. кубів. Таким чином, ціна за газ була жорстко прив"язана до тарифного транзиту і що є ще більш важливим - до об"ємів транзиту. Цей договір мав діяти до 2009 року.
Ющенко газовою угодою 4.01.2006 перевів розрахунки за імпортований газ в монетарний вид, розірвав зв"язок між ціною на газ та ціною на транзит, і, що дуже важливо, розірвав зв"язок з об"ємами транзиту. Нагадаю, що газова угода Ющенка 2006 року фіксувала ціну на газ в 90$ лише на перше півріччя, при тому, що тариф на транзит був зафіксований на рівні 1,6$ до 2011 року.

2. Втрата можливості прямого постачання середньоазійского газу для Нафтогазу. Як приклад, про це можна дізнатися з офіційних свідчень ексголови Нафтогазу О.Дубіни в суді під присягою. Ось фрагмент його допиту, прослухайте що він говорить:
О.Дубіна: "...Я просто дополню по поводу этого соглашения. Я считаю, что оно не только разорвало связь между транзитом и ценой, оно еще лишило возможности для Украины получать альтернативный среднеазиатский газ. В 2006 году были переподписаны контракты и мы потеряли контракт транзита по Узбекистану, а узбекская труба - единственная, по которой можно было вывести туркменский газ на территорию Украины."
http://www.youtube.com/watch?v=9Dkdee9MjTI

3. Були відданні фактично задарма в аренду безцінні унікальні Підземні Газосховища
Все це робилося втаємничено, 6 з 7 підписаних договорів ніколи не публікувалися.
http://dt.ua/articles/45844
Про цей скандал відверто розповів тодішній міністр оборони А.Гриценко: "Січень 2006 року. За спиною уряду, в якому були тоді: Гриценко, Кириленко, Пінзеник, Тарасюк, Яценюк... проводили переговори в Москві (Плачков та Івченко) під патронатом Ющенка і здали національні інтереси країни. Ховали контракти від уряду. Наступила вже точка нетерпіння, межа, коли ми стукнули кулаком по столу і сказали прем"єру Єханурову: припиняєм засідання. Скільки треба, 3 години? на стіл оці всі контракти, які ви підписали, ми хочемо їх бачити. Про що там Плачков з Івченко домовилися. Приносять. Дали по три контракти з надписом "Повернути. Конфідеційно". Вже зрозуміло з трьох контрактів, що все, здали наші інтереси... Під протокол і Гриценко і Пінзеник запитують у Плачкова, це можна перевірити: це всі документи, які ви підписали? Плачков каже: всі. Виявилося - брехня, бо я прийшов до дому, дружина - журналістка, а в неї - шість контрактів... Запустили РУЕ, Укргазенерго, втрачені десятки млрд для країни."
http://www.youtube.com/watch?v=f-Ui3hScqaw

4. Окрім всього іншого, наслідком договорів 2006 стала повна залежність України від цінової газової політики Газпрому. Фактично Україна з того моменту була приречена погоджуватися з усіма ціновими газовими забаганками Кремля. Навіть сам В.Ющенко неодноразово заявляв, що РУЕ була під цілковитим контролем Газпрому.

5. Договір 2006 надав такі унікальні МОНОПОЛЬНІ можливості РУЕ на газовому ринку України, які дозволили тій за кілька років отримати такі прибутки, за які вони скупили більшість облгазів, хімпром і лояльність президента Ющенка на додаток. Тодішній президент Ющенко порушив золоте правило, якого притримувався Л.Кучма: ніколи не складати яйця до одного кошика. Мається на увазі те, що за президента Кучми, якби до нього не ставилися, ніколи не було абсолютного монополізму на українському ринку газу - він цього не допускав. Саме Ющенко зробив РУЕ абсолютним монополістом на українському газовому ринку.

6. Стосовно діяльності РУЕ - її дуже яскраво характеризує епізод першого кварталу 2008, коли Тимошенко тільки-но заступила посаду прем"єра. Нагадаю, що 5 грудня 2007 міністр палива уряду Януковича Ю.Бойко підписав договір щодо ціни на газ по 179,5$. А вже у першому кварталі 2008, починаючи з січня, РУЕ почало поставляти Україні газ по 315$. Це зробила саме та улюблена компанія, якій Ющенко віддав весь український ринок газу.
http://ua.golosua.com/politika/20090109_medvedyevu-shkoda-prostih-ukrayinciv-yakim-rosukre

Через прем"єра Януковича ціна за газ стала на 20 млрд грн більша




Оскільки постійною пропагандистською темою з боку ПР є підвищення ціни на газ за уряду Ю.Тимошенко, не зайве було б пригадати і порахувати, на скільки ж Україна стала платити за газ більше за керування самого Януковича ну хоча б за час перебування його на прем"єрській посаді у 2006-2007 роках. Як загально відомо, Янукович як прем"єр отримав країну з ціною на імпортований газ 90$ за тис. кубів, а здав прем"єру Тимошенко з ціною 179,5$.

Елементарний підрахунок показує, наскільки Україна стала платити більше через прем"єра Януковича:
179,5-90=89,5$
89,5*30 млрд ( середній об"єм газового імпорту) = 2700$ млн або понад 21 млрд грн

Але це лише дуже приблизний підрахунок. Точно підрахувати це майже неможливо. Наведемо лише один красномовний приклад, чому саме так.
Як ми пам"ятаємо, 18 грудня Тимошенко змінила на посту прем"єра Януковича. Напередодні, 5 грудня 2007 у Москві міністр палива та енергетики КМ Януковича - Ю.Бойко підписав у Москві газову угоду, якою ціна імпортованого РУЕ для України газу закріплювалася на рівні 179,5$ (перед тим, у 2007 році діяла ціна 130$).
Але як тільки прем"єр Тимошенко приступила до виконання своїх обов"язків, РУЕ підняло ціну на імпортований газ для України. Ось що про це згодом говорив тодішній президент РФ Д.Медведєв: «Минулого року, коли ми постачали газ українським споживачам по 179,5 доларів, цей же самий газ український споживач отримував за ціною 320 доларів за тисячу кубометрів. І вся ця маржа осідала в кишенях структур, які нам не відомі, які, ймовірно, захищають чиїсь корупційні інтереси. І гроші від цих операцій, ймовірно, використовувалися для досягнення політичної мети або для вирішення особистих проблем».
Медведєв також тоді наголосив, що українські споживачі повинні знати про те, що «Газпром» постачав газ за однією ціною, а фактично їм продавався газ за подвійною ціною, повідомило “Эхо Москвы”.
Звичайно ж можна взяти під сумнів те, що тодішній президент РФ дійсно не знав, на чиїх рахунках осідали гроші від тієї шахрайської оборудки, але політичний етікет іноді обмежує ступень одкровень відомих політиків.
Від себе додамо, що питання ціни на газ є безумовно складним, і проблеми з ним виникли аж ніяк не у 2009 році: коріння цього питання є набагато глибшим.

ПОМСТА ЗА РОЗКОЛ В ДНІПРІ 09.09.2012



Активісти кампанії “Помста за розкол країни” у Дніпропетровську сьогодні, 9 вересня, здійснили поширення листівок з інформацією, чому не можна голосувати за Партію регіонів. У Кіровському й Бабушкінському районах активісти також розповсюдили листівки з інформацією, чому не можна голосувати за одного з кандидатів від Партії регіонів, Івана Ступака, що балотується по округу №26 до Верховної Ради, по округу де балотується Циркін та Галаган, вони мабуть ще там в себе в ПР не розібрались хто з них основний, навіть трохи там де Крупський, якому . як написано на бігборді з мером корупціонером Куліченком, що він вірить своєму заступнику  такому ж корупціонеру Крупському, та там же Бігборд того ж Крупського з ще більшим корупціонером з сімейства корупціонерів, паном Вілкулом, що навіть вивчив українську і іноді виступає на заходах останнім часом цією мовою. Зараз регіонали перед ОО БЮТ вихваляється , що пишуть свої матеріали, що розсилають по людям по хатам, і українською і російською мовами. Дійсно сьогодні на смітнику знайшли договір підписаний людиною з Циркіним, що мали б зберігати ці посланці у штабі Циркіна, а вони його просто викинули на смітник. Тож мало того, що у тих договорах підпис не дійсний Циркіна, бо то не власний підпис і навіть не факсміллє з печатки, а фотопринт...Що цікаво на цьому їх зообов'язанні, зараз його підписують з усіма мешканцями кожен з майбутніх  депутатів. та вони мають тираж 500 екземплярів. Друге. що запримітив. Вілкул, зображен на ньому, що ручкається з кожним з них. Так от з єдиним з Морозенком виявилось фото справжнє, інші фото невмілий фотошоп!!!

Та сьогодні оце бігали по спальних районах і виявилась одна річь. Робітники Південмашу впевнені. що Янукович знищив їх виробництво. А ми ж чуємо з ТБ інше. Потім ми не зустріли жодного, хто б був за ПР. Це взагалі неймовірне, я очікував гіршого. Наприклад на Лівому березі, де виробництво Пінчука, там багато прихильників ПР серед бабусь похилого віку...В центральних районах Нагорки поділ десь 50 на 50, а в колишніх номенклатурних будівлях на Набережній майже всі бабусі за них...Тож робота по поборенню цього ще дуже велика попереду...
http://mistodnipro.blogspot.com/2012/09/09092012.html
------------

Активісти кампанії “Помста за розкол країни” у Дніпропетровську сьогодні, 9 вересня, здійснили поширення листівок з інформацією, чому не можна голосувати за Партію регіонів. У Кіровському й Бабушкінському районах активісти також розповсюдили листівки з інформацією, чому не можна голосувати за одного з кандидатів від Партії регіонів, Івана Ступака, що балотується по округу №26 до Верховної Ради.

Метою кампанії “Помста за розкол країни” є відсторонення від влади тих, хто замість того, щоб вирішувати економічні та соціальні проблеми, намагається розколоти країну та зіштовхнути лобами простих людей, які, незалежно від мови спілкування, однаково страждають від влаштованого їм нинішньою владою “покращення життя вже сьогодні”.

Приєднатися до кампанії можна, заповнивши анкету.

http://vstavay.info/2012/09/09/u-dnipropetrovsku-pomstylysya-partiji-rehioniv-ta-ivanu-stupaku/



На ноги всі - прийшов наш Благовіст!

Як важко підійматися з колін!
Ще важче рабство з пам"яті зітерти.
Цей страх. ця ницість. як собаки злі
Готові й душу на шматки роздерти,
А треба встати. Важко встаємо,
Ця клята нерішучість остогидла!
Чого ждемо? Щоб знову нас в ярмо?
Щоб знову нами гейкали як бидлом?
На ноги всі - прийшов наш Благовіст!
Такого шансу більш не буде зроду!
Який же ти красивий в повен зріст
Мій зболений принижений народе!

Все одно не задушать не зітруть нашу віру, нашу землю і нашу мрію - бути великою незалежною державою серед великих держав.

Віктор Женченко. Митець. Поет. Співак. Українець


Ющенко сдал бабу Веру прокуратуре



Мастеров политического предательства в Украине принято называть «тушками». Но как назвать того, чья карьера целиком и полностью стоит из сплошной цепи предательств? Предательств больших и маленьких, простеньких и таких, что достойны пера классиков детективного жанра.  Предатель... просто и лаконично. Предатель. Или же можно упомянуть Ющенко Виктора Андреевича. В современных политико-правовых украинских реалиях этого зачастую будет достаточно. Его фамилия надолго станет нарицательным при упоминании о продажности и непоследовательности, как характерных признаках украинских госслужащих и политических деятелей.

Жизнь как предательство

За свою яркую и, безусловно, феноменальную карьеру Виктору Андреевич не раз расставался со своими самымим преданными соратниками. В 2010-2011 гг. он совершенно бессовестно поступил с Юлией Тимошенко и Юрием Луценко, сделавшими его сначала премьером, а потом президентом. Взял и отдал их на растерзание некогда общих оппонентов, если, конечно же, к «ястребам» из Партии регионов на подобие Рената Кузьминаили Сергея Лёвочкина применимо такое цивилизованное понятие как «оппоненты».  В сфабрикованном против Тимошенко т.наз. «уголовном судебном процессе», где по подсказкам с Банковой своими потными ручёнками «правосудие» вершил некто Родион Киреев, мистер Ющенко вообще играл роль закулисно режиссёра. Он не гнушался откровенного лжесвидетельствования, публиковал в СМИ методологию общения Генпрокуратуры с лидером оппозиции. И, вообще, говорят, помог Генпрокуратуре подобрать в качестве «судьи» кандидатуру племянничка одного из своих протеже в Госналоговой. А ещё раньше Ющенко напрочь забыл о тех, перед кем он клялся на Майдане зимой 2004-2005 гг. Забыл о больных онклогическими заболеваниями детях, так и не дождавшихся хвалёной «Больницы будущего». Точно так же как при помощи спецслужб и по отцовскому благословлению Кучмы он расчищал себе дорогу от мешавших ему Вячеслава Чорновила и Вадима Гетмана. Близкие покойных среди наиболее заинтересованных в обеих трагедиях называют в т. ч. и Ющенко.

Как предать вторую мать

Последним близким ему человеком, с которым решил навсегда попрощаться Ющенко, как всегда грубо и демонстративно, стала многолетняя заведующая его приёмной, «няня...», «мама...», «баба Вера». В миру Ульянченко Вера Ивановна, один из крупнейших землевладельцев Кивеской области, сама по себе приветливый и отзывчивый человек, никогда ни в чём не отказывавшая как своего непосредственному начальнику, так и его многочисленным «любым друзям». После совокупления«Нашей Украины» с Украинской народной партией (УНП) и Конгрессом украинских националистов (КУН) Ульянченко не взяли в партийный список «нашеукраинцев», равно как и не поддержали её по одномандатному округу. А вместо этого... здали в прокуратуру. Иначе как ещё прикажите понимать информацию о возбуждении уголовного дела против бывшего первого заместителя председателя Киевской областной государственной администрации (КГГА) Ростислава Еремы, обвиняемого в превышении власти и подделке документов в процессе реализации благотворительного проекта «Согрей любовью ребенка». При этом отвечающий за реализацию проекта фонд «Велика родина» до сих пор возглавляет Ульянченко, глава КГГА в 2006-2009 гг. По мнению следователей, Ерема как служебное лицо не мог поддерживать выделение средств на очередной проект, а фактически аферу на детях, организованную кланом Ющенко-Ульянченко. Сейчас из него сделают «стрелочника». Не исключено, что вслед за собою горемыка потянет остальных «согретых» чужими деньгами. И в первую очередь, естественно в органах вспомнять о бабе Вере. Так ей легче будет расстаться с уставными документами и печатью политической партии «Наша Украина». Сейчас там другие хозяева, скупившие всё и вся члены Семьи занимающего должность президента.  СПРАВКА Проект «Согрей любовью ребенка» был учрежден в 2007 году по инициативе президента Виктора Ющенко.
В рамках его реализации за счет украинских бизнесменов обещали улучшить жилищные условия многодетным семьям. Главой Нацсовета стала дочь президента Виталина Ющенко.

Дмытро ДОБРЫЙ dm-dobriy, UAINFO
http://uainfo.censor.net.ua/heading/politics/22553-yuschenko-sdal-babu-veru-prokurature.html

Пауки в луганской банке

В Луганской области появился новый оппозиционер. Впрочем, к объединенной оппозиции он не имеет никакого отношения. Это никто иной, как Владимир Ландик - видный регионал, поссорившийся с Александром Ефремовым и вышибленный пинком под зад из партийного списка. До последнего Ландик сохранял надежду выиграть хотя бы мажоритарку, но жесткий облом ждал его и там. По "ландиковскому" округу "регионалы" выдвинули совсем другого чувака - Юрия Терникова (его называют местным владельцем нелегальных угольных и каменных карьеров), тем не менее сам Ландик от участия в выборах отказываться не думает, и продолжает вести избирательную кампанию. Более того, регионал стал яростно критиковать товарищей по партии, превратившись в самого отчаянного оппозиционера. Такой резкой критики регионалов Луганщины не позволяли себе даже местные оранжевые.

Главе Перевальского района регионалу Сергею Бурбело и кандидату Терникову Владимир Ландик написал гневное открытое письмо, где обвинил их в гибели людей на копанках, коррупции, воровстве и бандитизме. Оно стоит того. чтобы его процитировать:

Ведь именно вы, как вас называют люди - «хозяин Перевальского района», - вместе с Юрием Терниковым, как я уже неоднократно имел возможность убедиться, стоите практически за всеми негативными явлениями в социально-экономической жизни района, на которые мне на каждой встрече (а их я за последние несколько месяцев провел более двухсот) жалуются избиратели, в том числе и жители Перевальска, Зоринска, Артемовска, Чернухино, Городища, Селезневки и Бугаевки. Это именно вам и Юрию Терникову должны говорить «спасибо» оставшиеся без кормильцев шахтерские семьи. Ведь именно вы несете и моральную, и политическую ответственность за гибель людей на «копанках», работающих прямо перед носом возглавляемой вами власти.

Это именно при вашем молчаливом согласии экологическая ситуация в изрытом километровыми нелегальными карьерами районе уже давно является катастрофической. Кому как не вам, Сергей Лазаревич, знать и об ужасающем состоянии дорог в районе. Вернее, об их отсутствии как таковых. Да и откуда на Перевальщине взяться нормальным дорогам, если по ним ежедневно проезжают сотни тридцатитонных грузовиков с углем из незаконных, «крышуемых» Юрием Терниковым карьеров.


Полностью здесь

Бигборд Ландика в Перевальске - "Обеспечу стабильную работу государственных шахт". Разумеется вранье - у нардепа нет таких возможностей. Более того, Ландик был депутатом все предыдущие пять лет, и все, что мог обеспечить, уже бы давно обеспечил. Но что еще обещать местным? Выиграть-то хочется. А лохи раз за разом ведутся на глупейшую агитацию, которую способен раскритиковать в пух и прах даже школьник.



Еще один плакат Ландика. Для перевальчан так и осталось большой загадкой, каким именно образом имел честь служить им нардеп. Мажоритарки на прошлых выборах не было, Ландик в округ носа не казал, и вспомнил о такой дыре, как Перевальск лишь после того, как пролетел по спискам.



А это уже реклама Терникова. Еще более беспощадная и бессмысленная. Список людей, о которых десять лет якобы заботился кандидат никому не известен.



Фото отсюда.

Пауки в банке вцепились друг в друга, не смотря на один цвет политической символики. Но кто бы из них не выиграл - проиграют граждане и Луганская область. Такие вот выборы без выбора.

http://frankensstein.livejournal.com/318345.html

100 дней «омбудсмено-патологии»



Приближаются 100 дней с того времени, как пост омбудсмена со скандалом занял новый и, мягко говоря, неоднозначный персонаж. Но дело не столько в персоналиях, сколько в самом институте Уполномоченного по правам человека. За короткий промежуток времени институция, долженствующая по закону и по смыслу, быть полностью независимой, глубоко моральной и высокопрофессиональной, деградирует буквально на глазах и подвергается полной узурпации со стороны власти

Столь вопиющие процессы уже вызвали резко отрицательную реакцию со стороны мирового сообщества. В частности, принятая на днях специальная резолюция ПА ОБСЕ однозначно указывает на профнепригодность ныне действующего омбудсмена. Ситуация обостряется еще и тем, что в будущем году Украина должна председательствовать в ОБСЕ, и хотя вопрос об отказе стране в этом праве пока явно не ставится, но между строк такая угроза явно просматривается. Но обо всем по порядку…

Два года правления режима стали чередой узурпаций. Сначала был узурпирован парламент путем создания регионально-«тушечного» большинства при помощи заказного толкования отдельных положений Конституции-2004 ручным Конституционным судом. Затем руками того же КС власть совершила конституционный переворот, объявив Конституцию-2004 «неконституционной» (от чего в Европе чуть не подавились от возмущения и от смеха, ибо «неконституционная конституция» - это то же самое, что «украинский поэт Чехов»!), абсолютно незаконно вернув действие Конституции-1996, наделяющей Януковича теми полномочиями, под которые он не избирался. Судебная власть также была узурпирована. На начало 2012 года институт омбудсмена оставался единственным относительно самостоятельным и независимым от власти органом, который, к тому же, имел прямой выход на международные структуры и пользовался уважением в мире.

Полная узурпация и окончательная деградация

Именно в этот момент истек срок полномочий первого омбудсмена Украины Нины Карпачевой, что стало поводом для захвата правящей кликой институции, призванной защищать права и свободы рядовых граждан. Также есть информация, что некоторые, не слишком обремененные порядочностью персонажи, подвизающиеся в качестве правозащитников, решили использовать «смену караула» в целях, весьма далеких от декларируемой ими правозащитной деятельности.

Пересказывать перипетии «омбудсмено-переворота» особого смысла нет - эти бурные события детально, в лицах и красках, освещались в СМИ. Но на узловых моментах либретто остановиться следует, чтобы лучше понять происходящее.

На должность Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека власть выбрала удобную для себя, управляемую и полностью контролируемую фигуру в лице Валерии Лутковской. До нового назначения она занимала должность агента правительства Украины в Европейском суде. В этом качестве она прославилась циничными заявлениями об отсутствии каких-либо нарушений прав Юлии Тимошенко и Юрия Луценко со стороны правоохранительных и судебных органов. Это можно было бы считать позицией власти Украины или даже личным мнением Лутковской, если бы власть не была откровенно криминальной, а процессы над Тимошенко и Луценко не имели явно заказного и политического характера, граничащего с маниакальным идиотизмом. Интернет завален информацией о том, как Лутковская* исказила данные в своей декларации о доходах, как она работала в коммерческой фирме сына министра юстиции Лавриновича, который ее и продвигал на пост обмудсмена. Есть данные о ее давних контактах с правозащитником Евгением Захаровым, а потому их якобы оппонирование друг другу и яростное «типа оппонирование» самого Захарова к власти во время первого голосования в парламенте у людей политически грамотных вызвало кривую ухмылку, переходящую в гомерический хохот.

[ Читати далі ]