[ Дивитися далі ]

В Україні мало не сто років існує традиція, згідно з якою її патріоти збираються
через два тижні після трійці на полі битви під Берестечком, щоб вшанувати подвиг
козаків під проводом Богдана Хмельницького в бою з польським королівським
військом. Кажуть, що битву було програно і тому немає чого «святкувати» поразки,
але подвиг завжди є подвигом, і тому до великих звитяг підходити треба з іншими
мірками.
[ Дивитися далі ]

Документальний фільм Костянтина Усова про українську політичну кориду і переслідування колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Вперше - живі документи з кримінальної справи Луценка. Вперше - деталі зібраних Генпрокуратурою доказів. Вперше - обличчя людей із найближчого оточення екс-міністра, котрі пішли на зраду і дали відносно нього викривальні покази.

Що це? Страх, справжній суд, чи просто смак чужої крові? За що в дійсності колишній міністр внутрішніх справ Луценко вже півроку сидить за колючим дротом?
Чи далеко межа садизму і справедливості?

-- "Юрій Луценко завжди був романтиком, веселуном і жартівником. Його почуття гумору і вміння іронізувати завжди були його головною зброєю. Він сміється над своїми опонентами навіть зараз..."

============================
АВТОР: Костянтин Усов
РЕЖИСЕР: Ольга Крайнік
РЕДАКТОР: Артем Шевченко, Федір Сидорук
ОПЕРАТОРИ: Володимир Юр'єв, Кирило Лазаревич
VFX: Костянтин Пузанкін
============================
"Політичні репресії в Україні: СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ", "СПРАВА ЛУЦЕНКА", ТВі, 2011р.

Це - кадри з фільма німецького режисера Якоба Пройса "Інший Челсі. Донецька історія". Впродовж фільму на німецького режисера справив враження той факт, що секретар донецької міськради абсолютно вільно витрачає 2,5 години свого робочого часу на приватні справи. За свідченням Пройса, у Німеччині держчиновник, який би дозволив собі щось подібне, був би на другий день звільнений з держслужби.  Але не менш цікавими виявилися одкровения Левченко щодо поводу політичних репресій та правоохоронньої системи як питання власної безпеки донецького владного клану. Левченко: "Когда ты находишься в оппозиции украинской власти, больше следует опасаться правоохранительных органов, потому что у вас в Европе правоохранительные органы защищают и власть и оппозицию. А у нас правоохранительные органы защищают только ту политическую силу, которая находится у власти. Кто проиграет на президентских выборах, тот сядет в тюрьму." Пройс: "Но ты, кажется, не боишься, да?" Левченко: "Ну потому что я знаю, что если кто-то попытается против нас что-то предпринять, всё равно рано или поздно, сколько бы лет не прошло, он будет наказан. Такие действия защищают всех остальных, заставляют чувствовать себя в безопасности."

[ Читати далі ]

[ Дивитися далі ]

Тільки в Мінську під час акції мовчазного протесту в неділю затримано близько 200 осіб.
Гопники в штатському накидалися в основному на молодь, їх тягли по асфальту, заламуючи руки, деяких били. Вперше проти учасників акції мовчазного протесту застосували газ.

Администрация "ВКонтакте" заблокировала доступ к группе "Революция через социальную сеть", посредством которой координировались действия по организации безмолвных акций протеста.
http://lb.ua/news/2011/07/02/104158_VKontakte_zakril_dostup_k_grup.html

...історія ніколи не була і не є якоюсь застиглою формою, як антична скульптура, то чому її не можна ворушити? Не один я такий, що ворушу. Оно Юлія Литиніна у телепрограмі "Код доступу" (усім рекомендую, в Інтернеті є і сама програма і її текст) повела мову про те саме, що і я – про історичні міфи. Є тут і про 28 панфіловців ("часть панфиловцев осталась в живых, не было никакого комиссара, который кричал "Ребята, отступать некуда – за нами Москва", и отступили. Кто-то там из панфиловцев даже оказался потом в плену, даже оказался гитлеровским полицаем"), і про Зою Космодем’янську ("Действительно, это фанатичная девушка, которая кричала перед смертью "Нас 150 миллионов – всех не перевешаете". Но проблема заключается в том, что подвиг ее был несколько странного свойства: она сжигала в соответствии с приказом Сталина от 17 ноября крестьянские дома").

Є і про облогу Ленінграда, з якого спочатку вивезли усі продукти, евакуювали флот, а потім прирекли жителів на голодну смерть. Є і про м’ясника Жукова, який "израсходовал в огне этой войны вместе со Сталиным русский народ, как это писал Виктор Астафьев... Это не гениальный полководец, это гениальный палач".

І коли зараз ще й досі нам кричать, як отой молодий регіонал на останній "Большой политике", що саме Сталін привів нас до перемоги, то думаєш собі: де ви, пацани, берете таких кадрів? Ви що їх – у спеціальному інкубаторі вирощуєте? Бо якщо в інкубаторі, то зрозуміло, що клієнт безнадійно хворий, і ми його втрачаємо, адже він не читав нічого з того, що було на цю тему опубліковано і для нього такі авторитети як Віктор Астаф’єв – пустий звук. Якби не ідіот Сталін, то СССР виграв би цю війну набагато скоріше і з набагато меншими втратами. Якби не вождь-маніяк, то солдати б не здавалися тисячами в полон, а в полоні не вмирали б, як мухи, тільки тому, що Сталін відмовився від послуг "Червоного Хреста" і оголосив полонених зрадниками. Не кажу вже про всім відому річ – знищення більшості командирів Червоної Армії.

[ Читати далі ]

Середня ціна 1 га української землі була вже оприлюднена міністерством аграрної політики - біля 12 тис. грн. Юридичні особи землю купувати не зможуть, не зважаючи на те, що переважна більшість сільгосппідприємств - саме юрособи.
Натомість схема Ірини Акимової дозволяє купувати землю державним структурам.
Саме таким чином найбільш якісна земля буде поділена між правлячими кланами. Ніяких аукціонів із іноземцями. Під цю аферу створюватимуться держструктури, які за державні кошти будуть скуповувати найбільш ласі шматки, а потім все це буде виводитися у приватну власність. Все дуже просто, причому геніальність афери буде полягати у тому, що країна буде обкрадатися з подвійною ефективністю - землю будуть забирати державним коштом.

1 липня, закінчено піврічний адаптаційний період, даний підприємцям для вивчення Податкового кодексу.
Нагадаємо, з початку року діяла норма, за якою за несвоєчасне подання звітів та інші дрібні порушення був передбачений символічний штраф в 1 грн. Тепер же повертаються старі норми і вводяться новинки. Наприклад, як і до 1 січня 2011 року, за прострочення подачі декларації юрособі доведеться розщедритися на 170 грн. Повторне порушення збільшить суму кари до 1020 грн.
При заниженні юрособою податків: «згадав» і сам подав уточнюючий розрахунок — штраф 3% від суми заниження, відбив недоплату в поточній декларації — 5%, виявлено податковим органом — 25% від суми нарахованого податку. Раніше було трохи інакше: сам виявив — 5% суми заниження, податкова підловила — 10% від нарахованого за період.
Для фізосіб неподання декларації тягне за собою санкцію в 25% від суми заниження. За старим законом, це каралося 170 грн. плюс 10% від суми заниження. Також з'явиться штраф за несплату фізособою єдиного податку (раніше не передбачався) — 50% від ставки єдиного податку.
Підприємці побоюються, що з введенням штрафів почнуться масові перевірки.
Але податківці непохитні. «Тепер будуть застосовуватися звичайні штрафи, передбачені законодавством», — попередив глава Державної податкової служби Віталій Захарченко.
http://vikna.stb.ua/ua/news/2011/7/1/65977/

============

Впровадження Податкового кодексу призвело до масового скорочення кількості підприємців, які змушені згортати бізнес. Сьогодні в податкових адміністраціях платники податків стоять у чергах, щоб здати свої реєстраційні свідоцтва. За статистикою Держкомпідприємництва, за цей час кількість підприємців скоротилася на 230 тисяч осіб. За останні чотири місяці кількість громадян, які втратили роботу, збільшилася на 200 тисяч.
Податковий кодекс потребує негайного перегляду. Першочергово мають бути змінені ті норми, які можуть спричинити зникнення малого бізнесу та катастрофічне збільшення безробіття в країні.