Порошенко запустив російські війська в Україну!

Після так званих «псевдовиборів», що відбулися на Донбасі 2 листопада, Порошенко виступив із черговою заявою, а точніше маячнею. Жодного слова про те, що в Україну зайшов московський агрессор зі своїми військами, ми так і не почули. Для нашого «однотурового» це не привід для стурбованності і прийняття відповідальних і рішучих рішень. У нього інші проблеми: створення коаліції. Він тішиться, що зумів провеси під своїм «сонцесяйним» іменем найбільше людей до парламенту і тепер впевнений, що«Блок Порошенка з цим завданням гідно впорається». Це як натяк для Яценюка, щоб не дуже висовувався і знав своє місце. Тим більше, що Арсеній Петрович подав коаліційну угоду, яка всього на всього написана на «декількох папірцях», а «європейські норми» вимагають цілі томи, як це зробив сам Петро, розписавши наше майбутнє до 2020 року. (Хай Бог збавить, щоб і нам геть відібрало розум так довго його терпіти та ще й жити за його «новими» правилами). Як сказав президент, навіть сама Ангела Меркель вважає за потрібне написання "товстої угоди". А без неї і Володимира Путіна він, як уже відомо, не годен прийняти жодного рішення.

Порошенко тішиться ще й тим, що на сході України нарешті при його «правлінні» вибори пройшли вільно, хоча там і підтримали «не героїв нашого часу». Кого влада взяла у свої списки, підтасувала на мажиротарні округи і допустила взагалі до виборів – таких «героїв» і маємо. І з цими «героями» Порошенко збирається проводити реформи, бо «вони стоять на позиціях єдності України». Правда, Порошенко втримався, аби чесно додати: єдності з Кремлем. Саме таке завдання отримав Президент зі своєю командою, отримавши дозвіл у Путіна на вибори. А ще створити усі необхідні умови, аби Росія нарешті увердила в українській державі малоросійську губернію. Кремлівський монстр навіть на час передвиборчої кампанії теж зімітував нібито перемир’я, про яке наш гарант талдичить від приходу на посаду президента. Правда, московський патрон Петра Олексійовича часу не марнував: маючи усі можливості провести ротацію, підсилити армію як особовим складом, так і великою кількістю військовї техніки, він їх використав.

Та Порошенка це геть не торбує. Не дивно, підписуючи Мінські угоди, він прекрасно знав, які завдання йому поставлені: зупинити наступ, оголосити мир, не забороняти розстрілювати наших воїнів і дозволити Путіну вводити війська в Україну. Для цього навіть змінили кордони, щоб «гумконвої» могли безперешкодно постачати усе необхідне для подальшого наступу у глиб України і «розчищення» шляху до Криму.

Президент, розуміючи, що завдання виконав на відмінно, одразу оголосив про «скасування закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини». Вибори, які влада мала там зупинити, але не зупинила (бо, бачте, могло постраждати мирне населення(!), зараз воно не страждає), стали приводом, щоб показати своє «далекоглядне мислення» і зупинити навіть свої «власні рішення». Одним словом, вони зробили свою справу: дали старт Путіну для подальшого воєнного втручання у відстоювання прав «русскага народа». А тому й кордони залишилися ті, які передбачені у Мінську… Тобто кавалок української території передали Московії під ще одну військову базу.

А стріляти нашим військам боронь, Боже! Порошенко наказав: «Терпіть»! Терпіть ГОЛОД, ХОЛОД, ОБСТРІЛИ, бо ще не все «порішали» із Путіним. Лавров дав завдання зупинити АТО? Дав. Петро й зупинив, адже «українське керівництво залишається прихильником стратегії пошуку мирних шляхів у врегулювання проблеми на Донбасі». Нашого президента не турбує, що військова техніка Росії мало того що спокійно перетинає українські корони, а й перефарбовується в кольори української. В часи Другої світової війни москалі переодягали своїх чекістів та сексотів у форму УПА, які винищували мирних людей, у цю війну вони навіть техніку під українську маскують, щоб знову кричати на весь світ, як бандерівські фашисти вбивають своїх громадян. І Порошенко слідом за ними теж буде своїм паршивим писком повторювати про бандитів на Донбасі.

А ще закликати Захід до введення нових санкцій проти Москви. Цікаво, чи зважиться хтось із західних політиків вголос сказати нашому «однотуровому і сонцесяйному» припинити виробництво цукерок на своїх підприємствах в Росії? І чи скажуть йому припинити продавати зброю Путіну – у цьому його підозрюють і, певно, небезпідставно, бо президент так і не дав чіткої відповіді кореспонденту, яка задала йому стосовно цих підозр запитання. Вивернувся і втік. І хоча ті санкції для Путіна, як мертвому припарка, одначе треба честь знати і не давати наказ платити гроші АГРЕСОРУ із золотовалютних запасів! А наш уряд дозволив «Нафтогазу» для фінансування «Газпрому» використати 3,1 мільярда доларів із резервів НБУ! Це в той час, коли наших хлопців на блокпостах уже підкормлюють «сепаратисти» (президент хвалиться, що їм передано «мішок цибулі і воду»), а термобілизна, закуплена Міноборони, розлазиться після першого прання.

Наступне завдання, яке стоїть перед ним і його «однойменною коаліцією»: провести децентралізацію. Та якщо перевести на нормальну українську мову значення цього слова у розумінні нашої влади, то воно означає федералізацію. А ще «ухвалити закон про створення там вільної економічної зони із спеціальним режимом торговельних відносин з Євросоюзом та Росією». Тобто тими мільярдами, які ми вже заплатили і ще маємо заплатити за газ, фінансування Кремля не скінчиться. Попереду нові торговельні оборудки із агресором. І якщо при минулій владі Донбас був і так зоною із «особливим статусом», де усі гроші, які мали поступати в державний бюджет, поступали або в офшори, або просто приховувалися, то тепер Петро докладе зусилля, щоб ці оборудки узаконити. А тому й тішиться перемогою на виборах – є з ким гендлювати.

Скажіть, оце все може говорити розумна людина? Ніколи! Російське військо в Україні для Петра такі собі забавки Володі Путіна… А смерть українських військових і мирних людей – тимчасове непорозуміння…

Та найнеприємніше, що народ це усе терпить. Слухає і ТЕРПИТЬ, як закликає Порошенко! Одразу пригадується картина, як на бойню ведуть безпорадну худобу, у якої в очах лише поблискують сльози, але рятунку уже нема. І нас брехлива влада своєю облудливою мовою теж потроху перетворює на худобу…

Джерело: http://svitua.com.ua/dymku-v-golos/pohlad/