Невимовно, страшно, дивно, сумно, сильно... Незважаючи, що ці твори розділяють віки, для мене вони нероздільні, тому слухаю читаючи чи то читаю слухаючи БетховенЯ забуду про все. І ридання, що глибоко сховане
Під покровом мовчань, і тривога, і труби грози
Проростуть із іржавого серця глухого Бетховена.
Але очі сухі. Ні сльози. Тільки так. Ні сльози.
Ніч над серцем музики. І блискавки мідноязикі
Розтинають чорнотою сповнений повені плин.
Березневий приплин. І...
Читати далі...