Ще один з неперевершених шедеврів Ліни Василівни. Люблю цей вірш, в ньому стільки сили, проникливості. Не можу позбутися відчуття, що моя душа іноді вже говорить її словами))))Отак, як зроду, потаємно, з тилу
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.
І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.
Дзижчать і жалять міріади ...
Читати далі...