Дуже несвятковий блог у ці святкові дні. Але таке життя. Вже два місяці я лікую свою собаку. Бася живе в мене півроку. Їй майже 4 роки. Хороша, симпатична, дуже слухняна і мила собачка, чіхуахуа. Дуже ми з нею здружились. Вона без мене нікуди і я без неї. І ось раптом в жовтні вона почала різко худнути. Апетит хороший, їсть гарно, а худне. І какахі неважні. Я по лікарях. У першій же клініці при пальпації животика звернули увагу на якесь новоутворення. Що це, сказати важко. УЗІ показало спайки (собаку попередня господиня кесарила). Але може бути і пухлина. Ми пролікувались, була хвора печінка, зараз аналізи прийшли в норму. Однак при обстеженні виявилось, що стиснута пряма кишка, чи то спайки, чи то пухлина. Покакать вона не може нормально, так триває вже з місяць. Зараз бідна взагалі з себе витискає по крихті. Собачка весела, грайлива, активна, їсть добре. Але от на виході... це погано, бо організм поступово трується. Що я хочу спитати... чи варто робити операцію. Лікарі розходяться в думках, одні кажуть різати, можливо спайки, інші - ні, бо онкологія. Що робити? Чекати поки повільно помре в муках чи все-таки операція, яку може не пережити. От така дилема. Операція 50 на 50. Може врятувати, а може вбити. Може у когось є досвід такого вибору. Допоможіть.
Що сказать, розрізали, а там всі киші в комок збиті. Це результат недобросовісно виконаної операції кесарево, або недбало запхали нутрощі, або внесли інфекцію. Зробити практично нічого не можна. Лікар навіть не зміг видалити всі спайки, тільки окремі. Тому навряд чи буде покращання. Але усипляти не став, бо каже, що вона дуже хоче жити, бореться, навіть наркоз у такому стані перенесла. Діагноз встановлено, але зарадити нема чим. Харчування у рідкому вигляді і проносне, поки просвіт зовсім не закриється. А тоді усипляти. Дякую всім за поради. Хоч і жаль дивитись на її муки, але принаймні ми знаємо, що і як.