Сьогодні моєму котові Коломбо 17 років. Він народився вночі, його маму-кицю кесарили і  це котеня було завмерлим. Однак лікарі зробили все можливе і маленьке серце забилось. І билось біля мене всі ці 17 років. Дуже слухняний, не бешкетник, розумничок, турботливий. Він мене веселив, лікував, розважав, допомагав пережити неприємності, підтримував, ніколи не робив збитків. Він розуміє кожне моє слово, відчуває настрій. Він допомагав мені бавити доньку, вона навіть перше слово сказала "киця". І зараз він лежить біля мене, але вже не такий, бо старість бере своє. Цього літа він хворіє, останні дні найважчі, ноги його вже не слухають. Коломбо вмирає. Не уявляю навіть, як я це переживу і як я буду далі жити без мого дорогого хлопчика. Розумом я все сприймаю, кіт прожив хороше, гідне життя в любові, він повноцінний член родини, мій синочок. Але як же важко втрачати... не можна до цього себе підготувати, скільки не старайся.
Знаю, що це останнє його літо... Але хочу привітати його з днем народження і попросити - живи.
На фото Коломбо з мамою своєю, Муркою, вона була кицька моєї мами, померла 7 років назад. На дачі, поховались під ліжко, щоб їх не забирали у місто.

Каталонський крем - вишуканий середземноморський десерт, який, думаю, має підґрунтям якісь східні мотиви. Останнім часом дивлюсь кулінарні канали. Вони мене заспокоюють, якщо чесно, красиві люди готують смачну і красиву їжу. Якраз те, що треба в складні часи. Рецепт каталонського крему взяла у Рейчел Ку, на жаль. посилання не можу дати, не знайшла. Кому цікаво, може погуглити. Передачі її дуже цікаві, пізнавальні, пані теж нічогенька, це я чоловікам кажу.
Так от, записала я поспіхом рецепт, потім ще поначитувалась в інеті і зробила власну спрощену версію крему.
500 мл молока зварити з корицею (досить багато, я кладу десь 1 ч.л. з верхом), ванільним цукром. Орієнтуюсь на власний смак зі спеціями. Остудити до теплого стану. Це допоможе молоку ввібрати всі запахи, а також потрібно по технології.
В цей час змішати 2 жовтки, 2-3 ст. л. цукру. Знову ж за смаком, можна і більше цурку. Додати 2 ст. л. КУКУРУДЗЯНОГО крохмалю. Саме його, купити можна в супермаркеті. Виходить така густенька паста. Можна туди втерти трішки цедри лимона. Цю пасту з*єднати з теплим молоком і варити на невеликому вогні до загустіння. Я мішаю в процесі вінчиком, щоб не пристало до дна. Гусне десь за 5-7 хв. Розлити по креманках чи чашках. По суті, це молочний кисіль, але дуже густий. Застигає, як від желатину. Ну а кориця додає екзотичного смаку.
Найкраще смакує охолодженим із кислими фруктами. Я зараз наминаю його з персиками. З полуницею, вишнею, смородиною теж дуже смачно.
Оригінальний рецепт передбачає карамелізацію верхівки крему, але я таке не роблю. Нема чим. Все одно смачно. Фото не моє.

У мене сьогодні вихідний, ага, у понеділок. Трішки помаялась, правда, з бюрократами, але загалом, практично ідеальний вихідний. Дощ за вікном, шиття в руках, Загін самогубців на екрані. Феєричний екшн. Передивляюсь вдруге, але заворожує.
Пісенька від чудових Twenty One Pilots (такі мілашні хлопчики, няшки) - тіпа саундтрек.

Обожнюю такі стилізовані речі, все бездоганно. Музичка класна, а кліп! Хоббіт тримай! Дивитись до кінця. Там найцікавіше.

Ну не зовсім про мене, звісно, але вона про матерів-одиначок. Тримаймося, дівчата! Відступати нікуди. Це всім нам. Тут переклад http://www.muztonic.com/top/C/289-clean-bandit/465-rockabye/1313-rockabye.html
Мене зразу вразило і виконання, і кліп. Я далека від меломанії, але тут як відчула щось близьке. І кліп вражає. Зверніть увагу на  майстерність танцівниці на пілоні. Можна дивитись нескінченно на її рухи. От така історія.

Вчора, відшукуючи сайт з книжками, вийшло не спеціально, побачила те, що страшно побачити мамі 11-річної дівчинки. У гугла питали про секс і є з десяток сторінок з порно. Отакі справи. Стоїть безпечний пошук, всі гаджети синхронізовані під один акаунт, як воно так вийшло, не знаю, бо в мене не вийшло, коли захотіла пересвідчитись в дієвості того пошуку. Мене гугл на такі сайти не пустив. Дітьо було розпитане без прістрастія, злякалося, але було запевнене, що мама все розуміє, а з такими питаннями треба не до гугла, а до мене. Я ні разу не ханжа, секс люблю, ліс знаю (с) і розумію, що рано чи пізно це все мало статись. А розказувать треба. І показувать. Звісно, не порно, але щось пізнавальне. Тому прошу поради щодо навчальних відео, фільмів, які в доступній формі без тіні моралізаторства розкажуть шо і куди. Про місячні також, бо дівка росте. Може хтось має вже подібний досвід і як його розказати по научному, але доступно і щоб не злякалась. Бо як не я, то розкажуть на вулиці, а треба упрєдіть. Ну і рівень розвитку треба врахувати, бо воно ще дитина, хоч в прищах і з сіськами. Буду дуже вдячна за поради і посилання.

Їжачок - тваринка цікава і позитивна. Але в мене він асоціюється з доволі печальною сторінкою мого життя і з нечистим сумлінням. Починалось все добре, бо моя нині покійна сусідка Антоніна Олексіївна подарувала мені на день народження їжачка. Він був невеличкий, кумедний, йому можна було почухати пузико, просунувши палець у клубочок. Тоді їжачок розкривався і радісно похрюкував. Він цілу ніч тупав по хаті, нічого не їв, тому його вирішили занести в мою художку, яка знаходилась в приватній садибі з великим садом. Що було вдало здійснено. Директор художки теж почухав йому пузико, а потім відпустив у траву. Їжачок зник. Пізніше ми його бачили з подружкою. Може то був і не він, але нам так хотілось думати. Була весна, місцинка хороша для їжачків, бо поруч приватний сектор, парк, річка. Тому, думаю, що все в нього склалось чудово.
Але справа не в цьому. Антоніна Олексіївна була чудова жінка. Вона була з Мурманська або МурмАнська, як мурманчани кажуть. Вже на пенсії, але працювала. Вона була в моєму житті 17 років. Дружила з мамою. Годувала мене тістечками і смачнющою рибою з північних морів. А потім я переїхала. Вийшла заміж. Мама теж переїхала. Ми рідко бачились. Антоніна Олексіївна старіла. Ми бачились не часто. Потім вона померла. Самотня і покинута. Мною. От так...

В назві не очєпятка. Наболіле питання. Піднімалось не раз. Але менш актуальним не стало. Почну з мудрості однієї старої жінки, з якою довелось колись їхати в дизелі влітку. Що таке дизель в  спеку можна не розказувати. І там теж точаться битви за відкривання чи закривання вікон. Закройтє, дуєт! бабця каже: в ті місяці року, в назві яких є буква Р, треба боятись протягів, у всі інші - ні. Бабця російськомовна. Можете самі для себе перебрати всі назви російською мовою і зрозуміти, що сенс у цій формулі є.
Вчора довелось їхати в маршрутці на Вінницю. Туди виїхала дуже рано, але проти відкриття вікон і люка не було нікого. В маршрутці була навіть дитина. Назад. Третя дня. Спека 36. Відкрила вікно. Закройтє, дуєт. Повертаюсь. Хлопець років 17. Я випала. Зазвичай просять бабульки або мамаши грудних дітей.
Передісторія - мама, троє синів приблизно 17, 12 і 5 років, їхня бабця після операції на оці, бо воно закрите спеціальною накладкою. Мама молода, доволі доглянута, добре одягнута. Діти біля неї, як курчата. Навіть той, кому десь 17. Всю дорогу купують їжу, воду. До поїздки мама не готова, бо годувати малечу тими булочками вокзальними... але біля мами всі крутяться. Чому не взяти машину? буде трішки дорожче за поїздку на автобусі, бо я взнавала. І як можна було зашугати старшого сина протягами, щоб він просив зачинити вікно у таку спеку. Прозвучало ... может перекосить. Стара байка про те, що протяг може призвести до запалення лицевого нерву. А до чого може призвести така температура в автобусі, що моя вода в пляшці стала придатна для заварювання чаю?
Мами синів, не залякуйте своїх дітей тими бабськими страшилками аж до такого стану. І не треба так їх до себе прив*язувати. Виглядає дивно. Бідна майбутня невістка цієї мами. Проходила таке у першому шлюбі.
Картинка в тему. Додано

З серії Спостереження за живою природою
Вдома без шкарпеток мерзну, в шкарпетках жарко. Ношу одну шкарпетку. Організму подобається. Мені теж, бо шкарпеток вистачить надовше. Приймаю в подарунок сиріток, що втратили пару в пральній машині.