"Усе, болю немає, біль зник, Серце умирає, він каже що звик, А я пробачаю, знову іду. Я пробачаю тому що ЛЮБЛЮ. Але він знову покидає  І повернувшись іде. Біля мене, його знову немає, Без нього, таксамо, немає мене. Та серце кричить і тихо гукає. Він пішов знову,а воно страждає. І нить обриває другий кінець, Зламався напівслові мій олівець. але закінчивши слово, спалюю листа, Попіл розбавляє гірка сльоза. А він за вікном, цвіт збирає, І серце його, моє оминає. Погляд у...

Читати далі...

Я почав умирати, забувати про сон. Листи надсилати, у життя полігон. У забуті краплини смутку Весни, Без міри розкуті злості вітри. І пішов подзвонивши дзвінком на стіні, Дивився на щось розбите у чиємусь вікні. Та знову і знову слова промовляв, Розлитий попіл – я знов умирав. Горів на забутих колись ...

Читати далі...

Иду, ступая по лужам, Кричу, закрывая уши. Кидаю, унося с собой, Часть, но не всю боль. Зачем, зачем смотреть, Закрывая глаза, не верь. Приходи, не падай, Не слушай, вот рядом. Важно, хотя не слишком, Страшно, стать лишним. Улыбка, зачем смеяться, Ветра руками касаться. Заснуть, открыв глаза, Слепому синее небеса. И суп страха готов, Прошедших 13 котов. [Приєднана картинка]