Яблуко у роті)))

Чого тільки п'яному в голову не прийде! Якось неабияк піддавши горілочки, посперечалися ми з друзями, хто яблуко більше відкусить. Вибравши найбільше яблуко, я розкрив рота якнайширше і розкусив яблуко навпіл - одна половина в руці інша у роті. Застрягла, мля - рот закрити не можу, ширше зробити теж, намагався пальцем яблуко виколупати, палець не влазить. Коротше, засада. Стою, пробка у роті, очі на вилазять, мукаю як Квазімода, злякався, блін. А друзі ржут-всикаются. Аж до сліз. Мені теж хоч плач - щелепа-то боляче! Загалом, неабияк наржавшись, до них дійшло, що мені потрібна допомога. Думають, як дістати. Тут другий напад сміху - беруть штопор і давай його мені в рот закручувати. Закручують і б'ються в істериці. Хтось аж на підлогу впав, катається. Витягнути не змогли. Штопор вирвався з яблука, залишивши маленьку дірку. - Ось так і ходи. Дихати можеш? Можеш. А яблуко - щоб не балакав багато. - А самих просто рве на частини. Тут справа дійшла до ложок. Поклали мене на диван, самі ложками яблуко виколупують та приговорюють: - Ніфіга собі тарілочка! Мля, я сам вже від сміху задихаюся, а вони вже просто ворушитися не можуть. Нарешті, яблуко репнуло, і я виштовхнув залишки язиком. Рот не закривається. - Рот-то закрий, Мічурін, а то мухи напаскудять, - продовжують співчуваючі. Тут звідки не візьмися муха, і прямо мені в рот. Запанувала тиша тому, що від спазмів сміху вже ніхто не міг вимовити ні звуку, одні пики, що корчуються від сміху. Ну, загалом, наступного дня ворушитися ніхто не міг, у усіх боліли животи від сміху.

від користувача Сергей