Вечір

Про щастя ми лиш згадуєм. Бувало...
А щастя всюди. Може буть воно
Цей сад осінній, листя, що прив'яло, 
Повітря це, що ллється крізь вікно.
У небі хмарка, наче покривало,
Пливе. За нею стежу я давно.
Як мало бачимо, як знаєм мало, 
А щастя тільки знаючим дано.
Вікно відчинене. Ось пташка сіла
На підвіконня й пискнула. Від книг 
Відводжу погляд. Вітер зовсім стих.
День вечоріє. Зірка за ряхтіла - 
Гул молотарки на одній струні
Щасливий, чую, бачу. Все в мені.
                                                    І.Бунін
Переклад Д.Павличка