Абсолютно Незалежна

Жила-була Абсолютно Незалежна Жінка. Десь зо три роки тому вона почала і зараз (так вона думала) стала такою – абсолютно незалежною. І цим вона страшенно пишалася.

Жінка прокидалася із дзвінком будильника і ніколи не ніжилась в ліжку. Їй було байдуже що пити зранку – каву або чай. Вона довго долала залежність від кофеїну. І здолала, заразом вилучивши зі свого раціону усе солодке і калорійне. Тому пила вона уранці воду і їла несолодку і несолону вівсянку.

Вона позбулася усіх своїх подруг, бо їй не хотілося від них залежати. Вона абсолютно байдуже ставилася до шопінгу – і ніхто не посмів би докорити їй в тому, що через блискучу ганчірку вона здатна втратити голову. Та що там шопінг! Вона не втрачала голову і від чоловіків. Відколи вона прогнала свого коханого (адже трохи не потрапила в залежність від нього!), пройшло вже багато місяців…

Коротше кажучи, Абсолютно Незалежна Жінка відчувала, що ще трішечки – і вона стане Ідеальною Жінкою.

Та одним суботнім ранком за її дверима почувся шерех. Вона відчинила. Падаючи від втоми, на порозі стояла Кішка. Жінка глянула і ахнула:

- Ти?! Але. Як же ж? Це ж майже Тисяча кілометрів!

- Я йшла рік, - і Кішка, увійшовши до будинку, знесилено притулилася до ніжки крісла.

- Навіщо?

- Скучила, - підняла очі Кішка. - Я не можу жити ні без тебе, ні без нашого будинку, ні без нашого чоловіка. До речі, де він?

- Але ж, я відвезла тебе так далеко, аж до тітки в село. Ти не образилася?

- Спочатку так, - зітхнула Кішка. - Але потім пробачила. Я ж розумію: ти так хотіла стати незалежною.

- І стала! - Голос Жінки раптом зрадницький задрижав.

- Що ж, вітаю, - прошепотіла Кішка. - Нічого не поробиш. Я відпочину день-два і піду назад.

Вночі Жінка, здригнувшись, розплющила очі - вона завжди прокидалася від незрозумілого відчуття тужливої порожнечі в грудях. Біля серця було холодно - немов хтось усередині включив вентилятор. За звичкою вона протягнула руку за заспокійливим - і наткнулася на теплу шерсть. Кішка м'яко протупала по ковдрі, уляглася під боком, замурчала.. Незабаром холодний вентилятор в грудях зник.

Минуло три дні. Жінка прокинулася. Півгодини повалялася в ліжку, потім помчала в кухню, уявляючи собі смак якнайміцнішої кави з чорним шоколадом. Потім вона потягнулася до мобілки і сказала своєму коханому головні слова: "Я люблю тебе"!. Потім призначила зустріч подружці. І раптом вона побачила Кішку, що сидить біля дверей.

- Випусти мене, будь ласка, - попросила та.

- Ти йдеш?! - в очах Жінки заблищали сльози. - Але тепер я не зможу без тебе!

- Заспокойся, - промуркотіла Кішка. - Я просто йду погуляти, скоро повернуся. І не замикай, будь ласка, двері. Адже незалежність - це зовсім не відсутність "залежностей", як тобі здавалося. Це - знання того, що двері відкриті, завжди. А ще незалежність - це щастя. Від того, що у тебе є хтось, до кого ти готова тисячу кілометрів йти пішки.

І Кішка вийшла за поріг, підбадьорююче посміхнувшись Жінці.