ПРОКОПЕНКО МИКОЛА ІЛЛІЧ

професор кафедри журналістики  кандидат філологічних наук.

Народився 26 листопада 1938 року в с. Мартиновичі Поліського району Київської області. В 1961 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка.

У 1961-1971 р. р. працював журналістом (редактором, коментатором) в редакції “Останніх вістей” Українського радіо. У 1971-1974 р.р. – аспірант факультету журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1974-1987 р.р. – асистент, ст. викладач кафедри телебачення і радіомовлення Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. 

У 1987-1991 р.р. – директор Київського філіалу Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення. 

У 1991-2004 р.р. – ректор Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення, преси. У 2004-2005 р.р. – доцент кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Національного університету ім. Т.Г.Шевченка.

З 2005 р. – професор кафедри журналістики Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету.

1983 р. – захистив дисертацію “Організаторська діяльність в радіомовленні” на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Наукові дослідження пов’язані з розвитком теоретичних основ журналістських функцій, узагальненням досвіду організаторської діяльності в радіомовленні, вивченні комунікативних характеристик телебачення і радіомовлення, вирішальних можливостей електронних ЗМІ, інформаційних та аналітичних жанрів журналістики.

 Основні опубліковані праці:

1975-.Прокопенко М.І. Організаторська функція журналістики. К.

Вісник Київського державного університету. Серія «Журналістика» №4, ст..10-18.

1976 – Прокопенко М.І. Радіомовлення в епоху телебачення. К.Телерадіовісник. №6, ст. 16-24.

1982 – Прокопенко М.І. Структура організаторської функції ЗМІ. К.Вісник Київського державного університету. Серія «Журналістика» №9,ст..25-40.

1985 – Прокопенко М.І.Єфективність журналістики: критерії і фактори.К. Телерадіовісник. №4, ст. 15-20.

1987 – М.Охмакевич, М.Прокопенко. Украинское телевидение и радиовещание в период демократизации и гласности. Сборник 6 Телевидение и радиовещание в период перистройки. К.ст. 50-67.

1991 – Прокопенко М.І. Виражальні можливості телебачення і радіомовлення. К.Телерадіовісник., №9, ст. 9-16.

1992 – Прокопенко М.І. Жанрова система сучасної тележурналістики.К., вид. Укртелерадіоінституту., с.92.

1995 – Прокопенко М.І. Актуальні проблеми телерадіожурналістики.К.Телерадіовісник., №3, ст. 8-15.

2001 – Прокопенко М.І. навчальна студія як основа ефективної методики підвищення телерадіожурналістики. К.Телерадіовісник., №6, ст.65-68

2004 – Прокопенко М.І. Інтерв’ю. Методика роботи. К., вид.Укртелерадіоінституту., с.21.

2005 – Репортаж. Методика роботи. К., вид. Укртелерадіоінституту.,с.25

Олександр Петрович Куценко народився в 1953 р. в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Українець. Має двох доньок - Аллу та Олену і трьох онучок.

 Од , дружина Куценко (Фабінська) Тетяна Петрівна.

    Батько, Петро Афанасійович Куценко, працював машиністом екскаватора,столяром на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті (ПівдГЗК, Кривий Ріг, 1928-1996 рр.), мати, Куценко Клавдія Семенівна 1926-1983 рр.-швачка.

      Олександр Петрович навчався з 1961 по 1972 р. в середній школі №73 Кривого Рогу, середній школі робітничої молоді №15 Кривого Рогу та ПТУ №28, Кривого Рогу.

     Свою трудову діяльність Куценко Олександр Петрович почав в управлінні "Металургмонтаж" №210 Кривого Рогу, де з червня 1971 по листопад  1972 рр., де працював слюсарем-монтажником 4-го розряду.

 Проходив службу в Збройних Силах з листопада 1972 р. по листопад 1974 р. З лютого по грудень 1975 р. працював слюсарем-ремонтником в цехі №14 на заводі "Ленінська кузня", м. Київ.

 З грудня 1975 р. по червень 1976 р. слухач денного підготовчого відділення Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

  З 1976 по 1981 р. навчався в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, історичний факультет. За фахом історик, викладач історії та суспільствознавства.

     У 1981/1982 навчальному році працював заступником директора з навчально-виховної роботи технічного училища №14 м. Києва та викладав суспільствознавство. В 1982/1983 навчальному році викладав історію в середній школі №24 м. Києва.

З вересня 1983 по 30.04.2015 р. О.П.Куценко перебував на посадах редактора, старшого редактора, спеціаліста 1 і 2 категорії Головного управління по охороні державних таємниць у пресі при Раді Міністрів Української РСР, Кабінеті Міністрів України, провідного спеціаліста Державного комітету державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації головного спеціаліста, заступника начальника управління кадрів і навчальних закладів у центральних державних органах виконавчої влади (Міністерство України у справах преси та інформації, Міністерство інформації України, Державному комітеті інформаційної політики України), які займалися інформаційною політикою, видавничою справою, ЗМІ та захистом інформаційної безпеки України.

Працював в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України на посаді головного спеціаліста з 2003 р.  до 30 квітня 2015 р. Приділяв особливу увагу в своїй роботі:

 - здійсненню моніторингу висвітлення державними та комунальними друкованими засобами масової інформації, Українським національним інформаційним агентством "Укрінформ" найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики держави на виконання постанов Верховної Ради України, актів і доручень Президента України, актів і доручень Кабінету Міністрів України та підготовці аналітичних матеріалів за результатами моніторингу;

- вивченню стану в інформаційній сфері області, регіону під час перебування у відрядженні у всіх областях та регіонах України та підготовки відповідних матеріалів до колегій міністерств, відомств, які опікувались інформаційною сферою.

 -готував відповіді на звернення народних депутатів, редакцій друкованих засобів масової інформації, органів державної влади з проблемних питань розвитку інформаційної та видавничої сфер, діяльності ЗМІ під час виборчого процесу, розповсюдження преси, а також на звернення громадян, зокрема, ті, що надходили на Урядову "гарячу" лінію;

- проводив організаційне забезпечення роботи Комітету з Премії імені Івана Франка в області інформаційної діяльності, організаційне забезпечення роботи Комітету з Премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики.

Готував з працівниками Держкомтелерадіо проекти законопроектів - концепція державної мовної політики, концепція інформаційної політики,  концепція реформування  державних  ЗМІ тощо. Розробляв також проект постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. N 377 "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", яка затвердила:

     порядок оплати  праці  журналістів  державних  і  комунальних засобів масової інформації;

     перелік посад журналістів  державних  і  комунальних  засобів масової   інформації,   які   прирівнюються   до   посад  керівних працівників,  спеціалістів апарату відповідного  органу  державної влади та органу місцевого самоврядування;

     Порядок обчислення  стажу  роботи для встановлення щомісячної надбавки  за  вислугу  років  і  призначення  пенсій   журналістам державних  і  комунальних  засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.

 Куценко О.П. був відповідальний за виконання Державної програми "Журналіст» на 2004-2010 роки", затверджена постановою КМУ від 4 березня 2004 року №271.  Відповідно до виконання цієї програми був відповідальним за:

-проведення конкурсів засобів масової інформації, а також всеукраїнських фестивалів журналістів;

- розроблення професійно-кваліфікаційних характеристик посад журналістів для їх включення до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників:

-визначення обсягів довгострокової потреби в журналістських кадрах для державних і комунальних засобів масової інформації;

-забезпечення підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси.

 Має 7 ранг державної служби.

  Систематично підвищував свою кваліфікацію:

У 1998 р. пройшов навчання за професійною програмою підвищення кваліфікаціі державних службовців 4 категорії державних службовців в Українській Академії державного управління при Президентові України;

Брав участь 16-18 листопада 2010 р. у семінарі підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції в Інституті вищої кваліфікації Київському національному торгово-економічному університеті;

Пройшов навчання 1 березня 2011 р. за тематикою «Актуальні проблеми вдосконалення кадрових служб системи Держкомтелерадіо в світлі проекту Стратегії державної кадрової політики на 2011 – 2020 роки» Укртелерадіопресінституті;

Пройшов курс навчання по темі «Проблема формування інформаційного простору Украіни» в Укртелерадіопресінституті 23 вересня 2014 р.

  Займався науковою роботою. Склав кандидатський мінімум на здобуття наукового ступеня, написав кандидатську дисертацію, яка рекомендована науковою радою Київського університету ім.Т.Г.Шевченка до захисту в 1990 р., але не захищав.

 Сфера наукових інтересів: Співпраця трудящих України з профспілками європейських країн соціалізму (1971-1985 рр.). Історія і співробітництво поріднених міст України з містами країн світу. Діяльність видавництв, навчальних закладів, які готували фахівців для видавничо-поліграфічної галузі.

Громадська діяльність: під час навчання в Київському державному університеті в 1979 - 1980 р. обирався головою об'єднаної ради студентського містечка КДУ ім.Т.Г.Шевченка, в якому проживало 8 тис.студентів із 100 країн світу в 17 гуртожитках;

   - брав участь в парламентських слуханнях 12.03. 2003 р. "Про функціонування української мови в Україні";

- 20.04. 2007 р. брав участь від Держкомтелерадіо  в зустрічі Кабінету Міністрів України "Нові форми  взаємодії органів виконавчої влади із засобами масової інформації в прецесі їх роздержавленя".

 Захоплення: займався спортом - важкою атлетикою, художньою самодіяльністью: в духовому оркестрі при Палаці культури Південного гірничо-збагачувального комбінату (керівник Горюн Павло Семенович) і естрадному оркестрі ПТУ №28, ансамблі бального танцю "Юність" (1971-1972 роки) при Палаці культури «Металург» заводу "Криворіжсталь" Кривий Ріг (керівник Подлясова - нині Тимофеєва Софія Володимирівна), ансамблі бального танцю "Політ" (1973-1974 рр.) м. Мічурінськ Тамбовської області при в/ч №36628, керівник Олександр Куценко, народному ансамблі  бального танцю "Каштан" г. Київ (1975 р.) під керівництвом Бориса Калініченка, клубі спортивного танцю "Супаданс" при Національному університеті фізичного виховання і спорту України м. Київ, (2007-2012 рр.) тренери Станіслав Портаненко, Ігор Коб'юк, Денис Парфьонов, президент клубу - Соронович Ігор Михайлович.

     У 1974 р. став лауреатом 3-го Тамбовського обласного конкурсу виконавців бальних танців, з партнеркою Людмилою Комаровою, фіналістом Національного чемпіонату України зі спортивних танців з партнеркою Оксаною Устюжаніною (Лігостовою) 12.04. 2008 р. У категорії "Сеньйори", Стандарт, переможцем Чемпіонату зі спортивних танців Союзу громадських організацій спортивного танцю України 14.12. 2008 р. в категорії "Сеньйори", стандарт з партнеркою Людмилою Журавльовою-Волинець, і зайняв в категорії "Сеньйори", стандарт разом з нею 2 місце на 15-х ювілейних міжнародних змагань зі спортивних танців у Львові "UKRAINIAN TITLES" 19.12. 2009 р. Брав участь в танцювальному проекті "Танцевальный зал" на Центральному телебаченні в Москві 1975 року.

Нагороди та відомчі відзнаки:

- Диплом першого ступеня Тамбовського обласного оргкомітету з проведення огляду художньої самодіяльності за творчі успіхи на 3-му обласному конкурсі виконавців бального танцю від 24.02.1974;

- Подяка Голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України за плідну роботу в інформаційній сфері та високу професійну майстерність від 16.11.2001;

- Почесна грамота Державного комітету телебачення і радіомовлення України за багаторічну працю, високий професіоналізм та до 50-річчя від дня народження 30.11.2003;

- Подяка Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України за особистий внесок у розвиток інформаційного простору держави, значні трудові здобутки, високий професіоналізм, плідну співпрацю від 5.09.2006;

- Подяка Київського мера за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня слов'янської писемності і культури від 24.05. 2004 р, іменний годинник;

- Подяка Київського мера за багаторічну, плідну працю, високий професіоналізм та Дня української писемності та мови від 9.11.2004 р., іменний годинник;

- Диплом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за 7 місце в Чемпіонаті України зі спортивних танців (Київ), вікова категорія "Сеньйори"  програма "Стандарт" від 12.04. 2008 р;

- Подяка Державного комітету телебачення і радіомовлення України за активну участь у Всеукраїнському конкурсі "Кращий державний службовець" і зразкове виконання посадових обов'язків від 23.06.2008 р.;

- Диплом Спілки громадських організацій спортивного танцю України за 1 місце Чемпіонату СГОСТУ (Київ) в категорії "Сеньйори", "Д" клас, "Європейська програма" від 13.11. 2008 р., золота медаль і кубок;

- Диплом Всеукраїнської федерації танцювального спорту України, Української Ради Танцю за 2 місце в 15 ювілейних міжнародних змагань зі спортивних танців "Титули України - 2009" (Львів) від 19. 12. 2009 р., срібна медаль і кубок;

- Почесна грамота Державного комітету телебачення і радіомовлення України за особистий внесок у розвиток інформаційної сфери держави, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, великі виробничі досягнення і в зв'язку з 60-річчям від Дня народження від 30.11.2013 р.;

- Подяка Державного комітету телебачення і радіомовлення України за значний особистий внесок у забезпеченні роботи апарату Держкомтелерадіо, багаторічну сумлінну працю, відповідальне ставлення і творчий підхід до виконання службових обов'язків від 30.04.2015 р.

  Займається фотографією, написанням публікацій на теми:

діяльність центральних органів виконавчої влади, які опікуються інформаційною сферою;

 про національне книговидання;

 про рух поріднених міст;

про спортивні танці в Україні і за кордоном, ведучих танцорів та тренерів України та світу.

Книга:

Куценко А.П.//Жизнь, посвященная танцу/А Куценко. ФОП Зеленский В.Л., 2018, 272 с.;

Брошура:

Куценко О.П,Прокопенко Л.Л.//Дружать міста - дружать народи", К.:, Вид-во "Знання" Українскої РСР, 6/1989-48 с.

Куценко А.П."Киев и породненные с ним города", К.:"Знание", 1985.- 24 с.

Інформації:

Куценко О. Юний посланець миру" в книге "Школа… погляд у майбутнє/О.Куценко. К. Вид-во "Веселка", 1988;

Куценко А. Озаренные знаменем Октября/А.Куценко// Радуга, К.: 1985.-№11;

Куценко О. Грані співдружності/О.Куценко//Знання та праця.-1985. -№10.-С.15;

Куценко О. Поділитися з другом/О.Куценко// Трибуна лектора. – 1985.- №6.-С.39-41;

Куценко О. Братом сильний брат/О.Куценко//Ранок.-1985.- №5;

Куценко О. З турботою про книги/ О.Куценко//Вісник Книжкової палати.- 2001.- №5.-С.7-9.;

Куценко О. Видавництво "Либідь" - лідер українського видання/О.Куценко//Вісник Книжкової палати-1999.- №9.-С.11;

Куценко О. Наш скарб - рідна мова/ О.Куценко//Вісник Книжкової палати -2004.- №12.-С.31-39.

Величко В., Куценко О. Гарт робітничих кадрів. Діяльність поліграфічних профтехучилищ на сучасному етапі/В.Величко, О.Куценко //Друкарство.-1999.- №12.С.34-35.

Куценко О.П. Готуємо журналістські кадри//Злагода. –1995. –21 грудня,

Куценко О.П. Дзеркало суспільства //Злагода.– 1996.  – 6 червня,

Куценко О.П. Українська преса: здобутки і проблеми //Ліки і Здоров"я".  – 1996. червень–№11 (88) –Харьків

Куценко О.П.Преса: барометр громадської думки і сподівань// Куценко О.П. Житомирський вісник . –1996. – 6 червня, м. Житомир.

Куценко О.П. Барометр громадської думки.//Радянське Прибужжя. –1996.–1 червня, м. Миколаїв.

Куценко О.П.  Національне книговидання шукає вихід із кризового стану  //Орієнтир 6+1.–1997 –8 травня, м.Житомир.

Куценко О.П. Свята справа - відроджувати культурні надбання.// Орієнтир 6+1. –1999. –21 січня 1999, –№3. м.Житомир.

Куценко О.П. Це актуально. Про діяльність Міністерства інформації України.//Ліки і Здоров"я.–1999, –18 березня.

Куценко О.П.Ринковому навчанню – належну увагу.//Наша газета. –1995. –1 листопада, Луганськ.

Куценко О.П. Ще раз про реформування  державних і комунальних друкованих ЗМІ.//Телекритика. -2007,-26 квітня.

Куценко О.П. Браво, клуб "Танцювальний центр "Максимум"//Хрещатик,-2018,-25 квітня

- Олександр Куценко систематично публікує свої публікації на сайті "Телекритика", українських і раніше до окупації на російських танцювальних Інтернетсайтах (Dancesport,Danceinfo.com.ua, Udsa.com.ua, Udance, Dancesport.Ru, Tancor.Ru), має свій персональний блог "kyevlanin" на сайті - i.ua.  на якому систематично публікує статті, інтерв'ю про спортивні бальні танці та інше.

Александр Куценко "Борис Калиниченко, руководитель ансамбля бального танца "Каштан", Киев

Борис Демьянович Калиниченко, лауреат 1 Украинского Республиканского конкурса исполнителей бального танца в Киеве в апреле 1972 г.;
руководитель Киевского народного ансамбля бального танца "Каштан" при Доме культуры завода "Ленинская кузница".

Борис Калиниченко родился 12 октября 1940 г. в Киеве. Он начал занимался в середине 60-годов в доме культуры "Большевик" (Пушкинский парк) у Васильева Федора Василевича, Киев и вместе с Валерием Корзининым и другими выдающимися танцорами, а параллельном у Анатолия Николаевича Чайковского в городском доме народного творчества. (В советские времена Планетарий на ул. Январского восстания, ныне Римско-греческий костел Святого Александра, ул.Костельная,17). Там танцевали также успешные танцоры Валерий Назаретян, Валерий Корзинин.

Друг и соперник на танцевальном паркете Бориса Калиниченко Валерий Корзинин затем ушел в Октябрьский дворец культуры и возглавил ансамбль бального танца "Ритм".

При Доме культуры завода "Ленинская кузница" на улице Старовокзальная преподавал и танцевал Борис Калиниченко с Ольгой Костюк. 

Долгое время Борис Калиниченко танцевал с Ольгой Хромченко, затем с 1970 по 1975 гг. с Ольгой Костюк.

Борис Калиниченко и Ольга Костюк стали лауреатами 1–го Республиканского конкурса исполнителей бальных танцев (апрель 1972 г.) и вошли в состав сборной команды Украины и достойно представляли Украину на Первом Всесоюзном конкурсе исполнителей бальных танцев в Москве.

На Первый Всесоюзный конкурс исполнителей бальных танцев были отобраны 10 танцевальных пар: Корзинин В. - Меняйленко В., Киев, Шкляр С. – Чубарец И., Донецк, Назаретян В. - Даниленко Т., Киев, Калиниченко Б. - Костюк О., Киев и другие.

Заключительный тур Всесоюзного конкурса прошел с 28 июня по 2 июля 1972 г. в Москве во Дворце спорта ЦСКА.

конкурсов исполнителей бальных танцев, соревнований, чемпионатов Киева, Украины, международных конкурсов по спортивным танцам.

Коллектив являлся активным участником различных конкурсов, фестивалей самодеятельных творческих коллективов. Каждое выступление коллектива – это был смелый эксперимент руководителя ансамбля, хореографа Бориса Калиниченко и безупречное исполнительское мастерство танцоров, что позволял коллективу ансамбля "Каштан" стабильно занимать высокие призовые места на мероприятиях. Ансамбль выступал на всех мероприятиях, важных для Киева, Украины, Советского Союза.

За время существования коллектива сменился не один состав участников, но в сердце каждого из них навсегда остались те минуты, когда после работы они меняли образ и становились танцорами! "То, что делал коллектив из Киева – это восхитительно, это было высочайшее исполнение композиций, которые представлял зрителям "Каштан". Когда смотрели на это безумно праздничное, светлое, интересное действие, синхронное, профессиональное выполнение – для зрителей это замечательный образец бальной хореографии".

Ребята участвовали в конкурсах в Украине - Запорожье, Днепропетровске, Симферополе, Луганск. Наиболее престижно было выступать в Каунасе, Литва на конкурсе "Янтарная пара", Риге (Латвия) на конкурсе "Янтарное море".

Борис Калиниченко проводил ежегодно по два конкурса бальных танцев "Киевские каштаны" весною и "Терпсихора" осенью на базе кино-концертного зала "Юность", что на Нивках в Киеве. Руководитель этого танцевального зала был Григорий Чапкис. Он всегда любил и любит бальные танцы и активно сотрудничал с Борисом Калиниченко, поддерживал и помогал в организации этих мероприятий. Выступали ребята ансамбля "Каштан" на конкурсах "Зимняя сказка" зимой в Киеве, которые проводил Валерий Корзинин в Октябрском дворце. На телевидении транслировались передачи, посвященные бальной хореографии. Любителям танца тогда был хорошо знаком ведущий передачи Киевского телевидения «Танцуйте с нами» Валерий Корзинин.

Среди ребят, которые входили в основную группу в 1975 г. можно назвать: Ольга Костюк, Валентина Калиниченко, Петр Ломако, Валерий Захарченко, Алексей Захарченко, Аркадий Курлянд, Наталия Курлянд, Олег Шумаев, Елена Ивахненко, Леонид Верлан, Екатерина Дмитриева, Наталия Киндзерская, Юрий Лев, Людмила Лев, Марина Андрусенко, Константантин Романенко, Татьяна Сарана, Александр Заика, Людмила Звягинцева, Игорь Музыка, Людмила Гребнева, Ирина Кирьяченская, Александр Куценко, Наталия Чернышова и многие другие.

Бориса Калиниченко можно назвать первооткрывателем в области сюжетных массовых постановок на основе бального танца. Он использовал не только бальную хореографию, но и модерн – все танцевальные новинки.

В коллективе танцевали студенты, учащиеся школ, инженеры, рабочие, ученые, которые изучали правила этикета, непринужденного поведения на вечерах, балах, дискотеках, начинали постигать прекрасное искусство бального танца, создавая первые конкурсные композиции и первые концертные постановки.

В своих концертных программах ансамбль бального танца "Каштан" использовал лучшие образцы мирового, всесоюзного и украинского бального танца ансамбль "Каштан" начал активно участвовать во всех концертных программах и культурно-массовых мероприятиях города. Руководитель коллектива Борис Демьянович Калиниченко вкладывал много сил и энергии для поддержания высокого творческого мастерства участников коллектива, передавал свой опыт и любовь к бальной хореографии не одному поколению учеников.

Росла популярность коллектива, увеличивалось количество участников, создавались новые концертные номера. Была подготовлена  концертная программа ансамбля. Концерты и творческие отчеты ансамбля бального танца "Каштан" стали традиционными и проходили с неизменным аншлагом.

Одновременно с концертными выступлениями лучшие танцевальные пары ансамбля активно принимали участие в конкурсах по спортивному бальному танцу. Днепропетровск, Запорожье, Симферополь, Севастополь - вот неполный перечень городов, в которых участники ансамбля "Каштан" неоднократно танцевали в финалах и занимали призовые места. Олег Шумаев и  Наталия Тетерина летом  в 1975 г. победили на Всеукраинском конкурсе школьников в городе Симферополь, затем победили в Киеве и на зональном соревновании в Черкассах.

Затем Олег Шумаев с другой партнершей Наталией Киндзерской ездили на конкурс бального танца "Янтарная пара" в Каунас, Литва и успешно танцевали в финале в категории "Молодежь до 21 года", соревновались в Риге на конкурсах "Янтарное море" и "Кубок КПИ".  В основном, ансамбли бального танца участвовали в творческих конкурсах, где обязательными танцами для исполнения были танцы так называемой "Советской программы". В нее входили танцы "Сударушка", "Русский лирический", "Ятраночка", "Вару-вару", "Полька", "Украинский лирический". Кроме этого в ансамбле танцевали европейскую программу – медленный вальс, танго, венский вальс, фокстрот, квикстеп. Особенно нравилось танцевать ребятам латиноамериканскую программу – ча-ча-ча, румбу, джайв, самбу, пасодобль.

Ансамбль стал известен не только в нашем городе, но и за его пределами. Его приглашали выступать в многочисленные города Украины, Литвы и Советского Союза. Росло исполнительское мастерство и технический уровень участников.

По примеру Центрального телевидения СССР, редакция музыкальных программ Республиканского телевидения Украины организовала цикл телепередач "Танцуйте с нами", в которых принимали участие лучшие танцевальные коллективы:

- народный ансамбль бального танца "Каштан", Киев;

- народный ансамбль бального танца "Грация", Николаев, - лауреаты, дипломанты первого Республиканского, Всесоюзного конкурсов исполнителей бальных танцев.

22-24 января 1975 г. во Дворце спорта "Юность" города Запорожья проходил Второй Республиканский конкурс исполнителей бальных танцев. С показательными выступлениями выступал народный ансамбль бального танца "Каштан" вместе с лучшими ансамблями республики из Запорожья "Проминь", Николаева "Грация", Днепропетровска и Донецка.

Среди лучших танцевальных пар Украины на конкурсе были признаны танцоры из ансамбля "Каштан" Валерий Захарченко и Валентина Калиниченко - 7 место) и пара Петр Ломако и Наталия Казина, которые заняли 11 место. Они стали лауреатами этого конкурса. К сожалению, Борис Калиниченко и Ольга Костюк не принимали участие в 2-м Республиканском конкурсе исполнителей бальных танцев как танцоры.

В начале июня 1975 г. вовремя 2-го Всесоюзного конкурса исполнителей бального танца в Киеве народный ансамбль бального танца "Каштан" во время показательных выступлений во Дворце спорта во время концерта блестяще исполнил постановку бального латиноамериканского танца "Пасодобль".

В ноябре 1975 г. ансамбль "Каштан" вместе с победителями 2-го Всесоюзного конкурса исполнителей бальных танцев, москвичами Людмилой Поповой и Станиславом Поповым, ведущими ансамблями бального танца Молдавии приняли участие в Кишиневе, Молдавия в танцевальной съемке программы "Танцевальный зал", который показывали на первом канале Всесоюзного центрального телевидения в Москве.

Организаторы мероприятия Юрате и Чесловас Норвайша ежегодно приглашали на концерт лучшие вокально-инструментальные ансамбли, певцов, танцоров.

Коллектив ансамбля "Каштан" недаром 5 лет, начиная с 1976 г. ездил в Каунас. Супруги Норвайши организовывали и проводили каждый год весной своеобразные концерты "Сувениры" Борису Калиниченко из Прибалтики присылали осенью тематику будущего концерта и музыку. Например, концерт назывался "Лимонадный Джо". Была  двухчасовая программа.

Весной 1979 г. весь коллектив вместе с Борисом, приехал в Каунас. Танцевали два танца: "Дикари", что-то из индейцев и "Ковбои".

Чуть позже в ансамбле "Каштан" появился "Космос" на музыку "Спейс", и концерт был создан на ее основе. Это было потрясающее зрелище. Другого такого мощного и красивого выступления знаменитого ансамбля не было. Еще в ансамбле был отдельный номер "Каратэ", который ребята исполняли с особым желанием.

Все танцевальные постановки Борис Калиниченко делал сам. Его танцевальные пары оставались допоздна в тренировочном зале. Они могли оставаться и до утра.

Борис Калиниченко практически дневал и ночевал в помещении филиала Дома культуры завода "Ленинская кузница" по улице Старовокзальной, где занимался ансамбль. Кроме этого Борис Калиниченко много раз посещал в регионах ансамбли бальных танцев, оказывал им практическую и методическую помощь. Приезжал он летом 1972 г. и в Кривой Рог в ансамбль бального танца "Юность" Дворца культуры "Металлург" при заводе "Криворожсталь". Кроме этого Борис Калиниченко систематически приглашал руководителей ансамблей бальных танцев из регионов Украины на семинары непосредственно и в ансамбль бального танца "Каштан".

Ряд членов ансамбля "Каштан" посвятили себя бальным танцам и стали впоследствии тренерами.

грамотой Министра культуры Украины (2008 г.), Благодарностью Мэра города Киева (2007 г.), Благодарностью Международного Благотворительного Фонда им. В.Спивакова. Аркадий Курлянд - лауреат Международных конкурсов бального танца, педагог-хореограф высшей категории, судья международной категории WDC.

Марина Глебовна Андрусенко, профессиональный танцор, художественный руководитель клуба спортивного танца "Гранд Дуэт" Киевского городского Дома учителя. Марина Андрусенко - судья международной категории, руководитель клуба "Гранд Дуэт"- в прошлом профессиональная танцовщица – финалистка Чемпионата Украины по европейской программе, квалифицированный тренер, лицензированная Всемирным объединением учителей танца United Kingdom Alliance, соорганизатор одного из самых массовых турниров в Украине – "Кубок Тренера", 33 года тренерского стажа и 27 лет судейства

Марина Глебовна Андрусенко один из самых известных хореографов Украины, заслуженный тренер и судья международной категории. 

С целью популяризации хореографического искусства Марина Андрусенко вместе с тренером клуба "Гранд Дуэт"  Алексеем Грабовским ежегодно организовывает всеукраинский фестиваль-турнир по спортивным танцам "Кубок тренера". В 2017 г. исполнилось 20 лет со дня проведения первого самого массового в Украине турнира по спортивным танцам. За этот период в нем участвовало 11838 танцевальных пар, вручено 13002 медалей, 2850 кубков.

Постоянно поддерживает связи с общественными танцевальными организациями и активно участвует в спортивной жизни Киева.

Участниками коллектива являются молодые учителя, студенты, учащиеся которые не только овладевают искусством хореографии, но и изучают лучшие правила светского этикета, непринужденного поведения на вечерах, балах, дискотеках. У своих концертных программах клуб спортивного танца выполняет лучшие образцы мирового и украинского бального танца.

За время своего существования коллектив принял участие во многих всеукраинских соревнованиях и международных танцевальных фестивалях.

Марина Глебовна Андрусенко является ярким примером человека, который свой талант и свое призвание посвятила одном из самых видов искусства - хореографии, даря людям радость и красоту.

Марина Глебовна Андрусенко награждена почетным знаком Федерации профсоюзов Украины "За достижения в любительском искусстве" (2013 г.), Грамотой  Главного управления образования и науки города Киева (2010 г.), Департамента образования и науки, молодежи и спорта города Киева (2013 г.), Благодарностью Главного управления образования и науки города Киева (2012 г.).

Валерий Захарченко, член ансамбля "Каштан", в 1992 году(январь)  был избран первым президентом Ассоциации бального танца Украины, он же действующий судья по спортивным бальным танцам.

Танцевальный дуэт Ирины и Сергея Морозовых сложился в одном из популярнейших коллективов города Киева, народном ансамбле бального танца "Каштан", основанным известным хореографом Борисом Калиниченко. Неоднократные чемпионы Киева, призеры чемпионатов Украины, победители и финалисты многих конкурсов и фестивалей Литвы, России и Молдовы, свою педагогическую деятельность начали в ансамбле бального танца "Каштан" в качестве педагогов репетиторов. Выбрав танец основной деятельностью, Ирина и Сергей стали профессиональными артистами, длительное время работали в Киевском государственном театре эстрады солистами и педагогами репетиторами.

В 1995 г. Ирина и Сергей Морозовы организовали клуб спортивного бального танца "Фиеста", который уже через 2 месяца начал собственную концертную и конкурсную деятельность, а через полтора года за высокий уровень мастерства клуб получил звание "Образцовый". Коллектив стал постоянным участником всех правительственных концертов на лучших сценах столицы: Дворец "Украина", международный центр культуры и искусств, Украинский дом, Дом учителя, театр имени И. Франко, Театр русской драмы, Дворец спорта, Театр оперетты, концертные площадки на Певческом поле, Майдане Независимости, стадионе "Олимпийский".

"Фиеста" является победителем смотров-конкурсов художественных коллективов "Таланти твої, Україно!" в период с 1999 по 2003 гг., а так же стал дипломантом международного фестиваля "Артек собирает друзей" в Международном детском центре. Клуб спортивного бального танца "Фиеста" существует более 15 лет, имеет многогранную историю и гордится своими достижениями. Его основатели - Ирина и Сергей Морозовы - танцоры международного класса, тренеры с многолетним опытом работы, увлекли миром танцевального искусства множество ребят и взрослых, воспитали танцоров профессионалов и любителей. Коллектив неоднократно награжден грамотами и дипломами Деснянского районного управления образования, городского управления народного образования, Киевской городской государственной администрации.

За весомый личный вклад в дело образования и воспитания подрастающего поколения и достижения высокого мастерства в профессиональной деятельности Ирине и Сергею Морозовым присвоено звание "Отличники образования", а коллектив торжественно получил звание "Народный". Руководители Сергей и Ирина Морозовы дважды получили Благодарность мера города Киева.