Володіння Крістера

За Крістера пустир було перетворено на квітучий сад, чудовий розсадник плодових дерев, овочів та квітів. Також Крістер завів і зразкове молочне господарство, найкращу у Києві пасіку, розводив рибу, займався акліматизацією винограду і навіть виробляв вино.

Крістер перетворив своє садівництво на школу для місцевого населення, виписав з Бельгії саджанці 300 сортів яблук та груш, заклав фруктовий сад на 6 десятин, а в 1870 році випустив брошуру «Хозяйственній садовник или краткое наставление для посева семян известных огородных и цветовых растений и дальнейшего за ними ухода». Жителі Куренівки та Пріорки, здобувши знання у Крістера, працювали садівниками по всій Україні. У серпні 1890 року засновника фірми було поховано на території його садівництва.

Справу батька продовжили його сини: Крістер Едмунд Вільгельмович (1854–1892) та Крістер Юлій Вільгельмович (1848–1916) — член садової комісії Міської думи, потомственний почесний громадянин міста (обидва поховані на Лютеранській дільниці Байкового цвинтаря). Вони заклали нові розсадники на Нивках та в інших місцях.

У 1900 році садівництво «В. Крістер» мало 128 десятин землі з 5 млн. саджанців. Головна контора, склад та садівництво знаходилися на Пріорці та Куренівці: Едмунда Крістера за адресою Кирилівська, 6 і Юлія Крістера за адресою Межигірська, 77/79. Їх магазини знаходилися в центрі міста за адресами Хрещатик, 37 (Едмунда Крістера) і Інститутська, 2 на розі з Хрещатиком (Юлія Крістера).

На початку 20 століття фірма щорічно продавала близько 50 тис. саджанців фруктових та майже 100 тис. декоративних дерев, насіння, квіти, виноград, фрукти тощо.

Після побільшовичення Києва садівництво було націоналізоване. На початку 1920-х років Крістерова гірка належала «Київлісу». Тут були споруджені будинки відпочинку, на орендній землі площею 38 десятин було створено зразкове господарство (город, сад, оранжереї, насіннєве господарство, виноградник), у шести ставках розводили рибу.

З 1925 року тут містилися Друга дитяча трудова колонія. У 1929 році колонія була перетворена на «Агрофілію» № 3 київського дитячого містечка «Ленінськ». Філія працювала за програмою агрономічної семирічки, яка готувала з безпритульних дітей фахівців з вирощування садово-городніх культур, насіннєзнавства, садівництва, декоративних рослин, молочного скотарства, бджільництва. Майже 100 дітей здобували трудові навички.

Пізніше на місці садівництва Крістерів, по вулиці Вишгородській, 45, між вулицями Осиповського та Пріорською був розташований радгосп квітково-декоративних культур «Троянда».