Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби

Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби

Юрій Смірнов

Василь Бурба більше не є головним розвідником країни і навіть не працівником спецслужб. Вагнергейт коштував йому не лише крісла начальника Головного управління розвідки Міноборони, а й професійної кар’єри. З іншого боку, розслідування Bellingcat та війна з Офісом президента зробили його публічною фігурою, знайомою із секретами багатьох людей. Це небезпечний набір якостей. Але Бурба вже зробив крок у велику політику, кинувши виклик Володимиру Зеленському.

"СПОЧАТКУ РОЗКАЖІТЬ ПРО СЕБЕ"

Ми зустрілися в одному з ресторанів Києва. Бурба трохи спізнився, але була причина. Міністр оборони Олексій Резніков саме задовольнив його рапорт та звільнив із ЗСУ. Напередодні зустрічі Бурба розбирався з документацією стосовно виключення його зі списків військової частини.

Попри різкі зміни, Бурба прийшов у піднесеному настрої. І одразу дав зрозуміти, що нехай і з приставкою “екс”, але лишається розвідником. “Спочатку розкажіть про себе. Ким ви працюєте, і чим я можу бути вам корисним?”, – запропонував він. Коли ми попередили, що розмова записуватиметься, Бурба очікувано знітився: “А без цього ніяк?”

Але після коротких переговорів дав добро на запис та пообіцяв бути максимально відвертим. Принаймні там, де це дозволяє досвід його минулої діяльності.

У відкритих джерелах та за межами вагнергейту про Бурбу дуже мало інформації. Навіть у його біографії, яку можна знайти в інтернеті, є багато неточностей. Наприклад, він народився не 1 січня, як часто пишуть у медіа, а 4 червня 1978 року у місті Рівне. І там закінчив середню школу. Батьки все життя пропрацювали на хімзаводі Рівнеазот (зараз входить до холдингу Ostchem Дмитра Фірташа), але наразі живуть у Києві: Бурба перевіз їх ближче.

У дитинстві Бурба цікавився літературою. Він вважає, що це багато в чому визначило його майбутнє – особливо детективи та книги про спецслужби. “Мій дід, учасник радянсько-фінської та Другої світової війни, також дуже багато читав. І коли до нас приїжджав – ділився книгами”, – розповів Бурба.

Найбільше йому подобалися книги Юліана Семенова, зокрема повість “Міжконтинентальний вузол” – про протистояння спецслужб СРСР та США.

У ній йшлося про так званий невидимий фронт. І ось це словосполучення “невидимий фронт” запам’яталося мені червоною лінією. Цю книгу я прочитав приблизно у 15-16 років. Це саме був момент визначення майбутньої професії,

— ВАСИЛЬ БУРБА, ексначальник Головного управління розвідки Міноборони України

Здійснити мрію Бурбі допоміг друг сім’ї з СБУ. “Коли ми зустрічалися сім’ями, я розповідав про своє бажання. Надалі він ініціював перед СБУ питання моєї перевірки як кандидата, а потім і працівника спецслужби”, – розповідає ексглава розвідки.

Але спочатку Бурба закінчив виш у Києві (1995-2000) за спеціальністю “Міжнародна інформація”. Оскільки там не було військової кафедри, рік відслужив в армії та отримав звання лейтенанта. У 2002 році був зарахований до департаменту контррозвідки СБУ.

Повна версія тут https://projects.liga.net/general-of-shadows/

Популярні приколи

відео

БезЛица

Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби

Останні статті

Коментарі