Доктор Хаус у собезі.

Україна.
Собес.
Двері відчиняються заходить доктор Хаус.
Соціальний працівник сидить за столом.

Д.Х. - Тут богодельня?
С.П. - Служба зайнятості праворуч від входу.
ДХ - Я пожартував. Я саме до вас.
СП. - А шо саме вам потрібно?
ДХ - Вилікуватись. Жарт.
СП - Непойняв.
ДХ - Я лікар. З-за кордону...
СП - Лікарня за рогом. Тімошенко в Харкові..
ДХ -  Я інвалід... Ліки потрібні... Нога болить...
СП - А хіба ви хворі?
ДХ - Так нога болить.
СП - А довідка у вас є? Комісія що каже...
ДХ - Я хворий, мені боляче... Я іноземець...
СП - Так у вас ще й власна лікарня? В Америці?
ДХ - Так, я лікар. Та викличте головного скільки можна...
СП - Присядьте. (Знімає слухавку, набирає номер. Говорить комусь: - Слухай, Миколайович, тут американець, власник лікарні, хоче оформиться у нас, соцпомощ получать. Наркоман... Незнає де взять... Може міліцію викликать?..)
Кладе слухавку.
СП - Сідайте, зараз начальник підійде.
Хаус продовжує стояти.
Заходить начальник собеса.
Начальник (обережно): -  Вікторе Дем*янович, це перевірка?(Оглядається. Визирає у вікно. Полегшено зітхає.)
НС - А ну паняй звідси!
ДХ - ???
Начальник собеса відкриває двері і показує Хаусу "навихід".
НС - Паняй. Зараз міліцію викличу. Наковтаються чого зря, -  Та я кщо не знаєшь де взяти, я підкажу...
Хаус знічев*я б*є начальника палицею. Сідає. Кривиться від болю. Ковтає кілька пігулок.

Начальник підводиться. Зачиняє двері, дістає сигарети, прикурює від запальнички працівника і сідає поруч. Дістає з кармана черепаховий панцир  часто обліплений коштовним камінням і починає струшувати попіл.
Соціальний працівник тим часом одягає навушники і гучно вмикає Раммштайн.

Начальник докурює.
НС - Так у вас там розмова коротка, американець. Агов, (звертається до підлеглого)  Вкторе Дем*яновичу, випиши йому посвідчення. Потім до мене за печаткою.
ДХ - Дякую. Ну ви й сволота!
НС - Но ти наглий. Мені такі подобаються! Доречі наркотики можешь купити без посвідчення у сусідній аптеці. Скажи, що від мене тобі знижку зроблять.

Хаус шкутильгаючи виходить.