вот мені цікаво, чи є хлопці, які погодились на такий маленький жартик над його нагами...(боляче не буде...тим хто буде наглядати)... вот ви всі кажете (хлопці): дурні, нашо ви це робите, здуріли вже, самі себе катуєте а потім жалієтесь... так я пропоную побрити депілятор вам ноги, і щоб ви показали як не жалілись

я панімаю шо т оне мужске дєло... ноги в мжчін повині бути волохаті... але просю вас перестати нас обзивати... це всьо для красоти... і жалійте нас, це ж також всьо і для вас любімих...

а ше за це можна нам ордєна давати

чомусь стало цікаво...Як це бути багатою? коли є змога мати усе що хочеш, подорожувати світом, витрачати гроші на безглузді речі які рідко собі дозволяєш, не чекати на ту принизливу з/п

мати кошти на те щоб мати все що хоч, допомагати іншим, їздити в крутій машині, мати власний кінотеатр дома, а не шукати лишніх грошей щоб піти в кіно. мати кльовий будинок, з усіма розкішними атрибутами, з сучасною обставленою кухнею, 10- ма кімнатами вікна яких виходять на 100 м2 в двір, власний двір, з 5 - санузлами, щоб  коли біжиш  туди і думати куди ближче? з басейном великим і чистим

дати дитині найкращу освіту, все найкраще, все найдорожче.

коли ти маєш гроші на лікування близьких, коли знаєш що будь яка ціна ліків тебе задовільнить, бо ти ці кошти маєш, будь яка лікарня в твоєму розпорядженні... коли ти купуєш ті ліки, знаходиш найдорожчих лікарів, найкращу сучасну лікарню - і все марно, і це не рятує близьку людину... і ти лишаєшся з тими міліонами знаючи, що вони ніщо, в порівнянні  з життям близької людини...

шкода що не можна купити життя.... а так гроші лише папірці які нетривалий час прикрашають кому більше а кому менше те життя.

- Моя жена совсем здурела, сама не знает чего хочет!!! Говорит чтоб я не пил, и деньги домой приносил...

(знаєте таке враження, що дуже скоро ми будемо вибирати одне з двох... )

Питання : хіба настав знову той час, коли жінки багато хотять???, які ж ми вибагливі стали...просто ппц

Я — женщина.

Слышишь, как я рыдаю? Так горько, что нельзя не заметить...
И я достаточно умна, чтоб вернуться и не выдать эмоций,
Ведь я все это уже слышала...
И я уже падала на дно,
И больше никто меня не сломит вновь!

О, да, я мудра,
Но это мудрость, рожденная болью.
Да, я расплатилась,
Но, посмотри, как много я извлекла.
Если я должна... Я способна на все!
Я сильна (сильна), я непобедима (непобедима)!
Я — женщина!

Ты можешь согнуть, но никогда не сломаешь меня,
Ведь это лишь сделает меня более
Непреклонной на пути к своей конечной цели.
И я вернусь еще сильнее,
Я уже не новичок,
Ведь ты усилил уверенность в моей душе...

О, да, я мудра,
Но это мудрость, рожденная болью.
Да, я расплатилась,
Но, посмотри, как много я извлекла.
Если я должна...
Я способна на все!
Я сильна (сильна), я непобедима (непобедима)!
Я — женщина!

Я — женщина! Смотри, как я расту,
Смотри, как делаю первые шаги,
Распахивая свои объятия миру,
Но я лишь дитя,
У которого впереди долгий путь,
Пока мои собратья не поймут...

О, да, я мудра,
Но это мудрость, рожденная болью.
Да, я расплатилась,
Но, посмотри, как много я извлекла.
Если я должна...
Я способна на все!

Я сильна (сильна), я непобедима (непобедима)!

Я — женщина!
Я — Женщина!
Я — Женщина!
Я — Женщина!
Я непобедима,
Я — Женщина!

" Коли мені було 14 років, я мріяв, що одного разу в мене буде дівчина з великими грудьми.
У 16 років у мене з'явилася дівчина з грудьми, їй було близько двадцяти, в ліжку вона навчила мене всьому, але між нами не було пристрасті.
Тоді я вирішив знайти собі пристрасть. В універі я зустрічався з палкою дівчиною, але вона була занадто емоційною. Кожна дрібниця перетворювався на страшну драму і погрожував їй самогубством.
Після такої бурі мені захотілося легких відносин і я став зустрічатися з «тусівницею». Ми весело проводили час з друзями, зависали на хатах, їздили в клуби і на рок-концерти, але на одному з концертів вона легко виїхала з моїм приятелем ...
І я вирішив одружитися з вірною, домашньою, стабільною жінкою. Після закінчення універу я зустрів дуже стабільну дівчину, але вона виявилася жахливо нудною. Вона була абсолютно передбачуваною і ніколи не втрачала голову. Життя з нею перетворилася на рутину, і я вирішив одружитися з дівчиною з родзинкою.
Дівчина з родзинкою виявилася занадто енергійною. Вона постійно кидалась в крайності, примушуючи мене відчувати себе то дуже щасливим, то дуже нещасним. Вона була суперенергійною, але без амбіцій, без мети в житті. Та й просто була дурнувата.
Тоді я знайшов собі розумну, амбітну дівчину і одружився на ній. Вона виявилася настільки розумною і амбітною, що розлучилася зі мною через рік і відсудила собі все, що я мав.
Тепер я мудрий, статний, досвідчений чоловік і шукаю собі дівчину з великими грудьми..." (с)

Все влюбленные клянутся исполнить больше, чем могут, и не исполняют даже возможного. (Шекспир)

коли я раніше думала про таке явише як расизм, я притримувалась лише однієї думки... "Неможна ділити людей на наших і ваши, люди рівні не залежно від кольору шкіри чи віросповідання..., ми ж не судим людей по кольору очей чи волосся..."

Але моя думка дещо змінилась після перегляду гопака в виконанні негра...і коли пісню про Україну співала якась там китаянка чи японка (не розбираю їх).

Думка продовжилась фразою " на своїй  землі...або не совайтесь у культуру чужої країни"

не гармонійно це все виглядає... коли все не так як потрібно... Це все одно що я буду з бубнами бігати навколо вогнища і щолкати язиком, або співати національ пісні Китаю - про те яка чудова моя батьківщина Китай.

Ми всі люди...але межа ж повинна бути... хоч якась...

Слідкуйте за своїми думками - вони стають словами , слідкуйте за словами - вони стають вчинками, слідкуйте за своїми вчинками - вони стають звичками... Звички формують характер ... Характер впливає на ваше майбутнє !

все гарно, але не так просто як здавалось... чомусь інколи настільки важко, що хочеться просто викинути у вікно все, що не влаштовує...але це ж неможливо.

Травень розпочався вдало...

день, який є одним з найкращим у моєму житті, коли я була просто в гарному настрої, щаслива і задоволена...

дощ, який так сильно налякав, нас відпочивальників, що ми бігли як уміли...хтось з сумками, хтось за зонтіком, хтось вперше за останніх 4 роки)

похресник...який так вдало використовує піпец ( почесному він каже капєц), йомайо, і пі-пі-пі (з перекладом чорт побєрі, коли падає)...дивно плакати від образи, а і раптом крізь сльози посміхатись,коли тебе обіймає дитятко і каже "не пач" і продовжує "піпец таня паче"

сьодні нам біля роботи на шару роздавали гігієнічні засоби для джінок...то один дядько так обрадувався, що щось безкоштовно роздають, що аж собі взяв... чесно сіла в пижик і сміялась як ненормальна =)