стихи о наболевшем. навеяно происходящими в Украине событиями...


Вмерла Ненька...
Ще не встигли 
Рідну поховати,
як набігли та почали 
Її тіло рвати.

Тризну*
справити не встигли -
налетіли зграєю.
Руду** тягнуть мов водицю -
сльози невсихають.

Де ви
брати мої, сестри
братчину*** згубили?
Ви ж клялися разом з нами
Неньку боронити!

Щоб
недолю подолати,
Неньку щоб підняти - 
треба Волю відродити!
Брату йти до брата!

Заповіти
древніх воїв
міцно пам'ятати:
ця земля, що нас годує -
наша рідна Мати!

Душі
пращурів шепочуть:
разом ваша сила!
Поодинці бо над кожним
Смерть розкриє крила.

Розпряміть
зігнуті спини,
меч візьміть в долоні.
Щоб побачив лютий ворог:
є для нього зброя.

Жайворонки
від жалоби не летять у Вирій****.
Схаменіться!
Станьте поряд!
Ми - одна родина!

---------------------------
на всякий случай:
Тризна - поминки
Руда - кровь
Братчина (братина) - чаша (сосуд) из которой пили вкруговую. Символ прочности дружеских (братских) отношений испивших из неё
Наши предки верили что Души умерших возносились в Рай (Вирій) на крыльях жаворонков.