Віршований текст. Пі..та
- 22.12.13, 00:25
Піздата
Знаєш, мені так прикольно про тебе писати,
Про не розділену любов, про те яка ти піздата.
Про твоє місто, в якому я знаю лише окремі райони.
Якось не здружився я з ним, ми навіть не добрі знайомі.
Цікаво як ти там? Надіюсь все нормально! Правда?
Друзі, робота, знаю що спорт твоя улюблена справа.
Надіюсь не саменька, біля тебе поруч той самий,
Якому ти даруєш своє тепло і ніжно кличеш "Коханий".
Без пафосу скажу що ти і справді піздата,
Вихована спортом, сама даєш собі раду!
Впевнена, розумна дотепна й красива.
Коли в перше тебе побачив, подумав що побачив диво!
А ти міська, дворова романтика, падікі, клуби.
Знаю що тусуєш з пацанами, які репчину мутять.
Час іде, але не лікує, він міняє нас з середини.
Походу він забив на мене, бо знайомі змінились,
А я той самий до нині.
Думав що не буду більше про тебе писати.
Але надворі зима і я згадав як думав про тебе на парах.
Мріяв про тебе, що колись будуть "Ми", літав десь у змарах.
Як ловив твій погляд на перервах в коридорах,
З надією на щось, але Хепі Енд буває лише в фільмах добрих.
Надіюсь ти щаслива. Ти піздата. Правда!
І поряд той, хто дійсно тебе вартий!
© Вовка Чижук (ПР)
4
Коментарі
кАмарик222*
122.12.13, 02:13
Воїн світла
222.12.13, 11:00Відповідь на 1 від кАмарик222*