Женщины знают, чего хочет мужчина.
Это самый загадочный феномен парапсихических особенностей женщины, поскольку мужчина не только редко понимает, о чем он думает в данный конкретный отрезок времени, но вообще редко может сказать, чего же он хочет вообще. Тот факт, что мужчины больше всего хотят женщин, и позволяет последним творить все, что заблагорассудится
- Папа, а что такое СПАМ?
- Ну, представь себе - посидел ты в туалете, потом потянулся к ящичку за газетой, а там все завалено скотчем, наждачной бумагой и экскаваторами./Стас Янковский/
Эдуард Александрович Севрус
Щойно повернулась із поїздки. Місто просто вражає. Таке враження, ніби потрапила в Радянський Союз. Совдепія так і віє. Не можу сказати, що мені особисто СРСР чимось насолив (може й краще було жити, ніж тепер), але бачити памятник Леніну і Дзержинському правда дуже дивно. Це наша історія, але ж переважна більшість "школоти" не знає ні вождя, ні його прибічників не те що "в обличчя", а навіть і їх ролі у цій самій історії... Несвязуха получається...
Жінок треба балувати. Мене треба балувати. Тому що тільки моя м'якість, моя жіночність зможе підкреслити твою мужність, твою силу. Без мене ти просто сіра маса. Без тебе я ніщо. Ми примушуємо один одного іскритися фарбами, ми наповнюємо один одного життям. Чоловік і жінка. Ти це все розумієш, я впевнена. Так само напевно знаю, що ти просто боїшся подарунків, пов'язаного з ними даремного ходіння по магазинах. Боїшся як вогню. Мене це забавляє. Мене, яка може провести цілий день, приміряючи білизну в одному магазині, а потім експромтом купити абсолютно непередбачений флакон парфумів і радіти як дитина. Тому, купуючи подарунок жінці, треба небагато, а лише спробувати розмірковувати, як жінка.
Море фантазії-неординарності і небагато приземленості - такий коктейль ми спробуємо приготувати. Врахуйте що навіть най романтично настроєна панночка хоче в подарунок хай щось маленьке, але матеріальне, те, що можна помацати. Тому не треба дарувати слова. Подаруйте дію. Подаруйте щось суто жіноче, адже чим більше Ваша супутниця відчуває себе Жінкою, тим більше Ви чоловік. Отже взагалі, даруючи дівчині що-небудь, Ви піклуєтеся про себе теж. Тому і подарунки треба робити часто (хоча насправді не в подарунках щастя). Подаруйте увагу Не треба банальностей. Просто подарунок, лиш би був, не підходить, навіть якщо він дорого коштує. Це залізне правило. Не вам його ламати. Найголовніше, золота середина всієї цієї подарункової метушні це дати відчути дівчині, що Ви піклувалися про неї, думали про неї, що Ваш подарунок це щось дуже особисте і індивідуальне. І тоді браслетик з блакитними камінчиками на ніжку, який так підходить до ЇЇ блакитних очей, буде набагато приємнішим золотого перстня. Не гоніться за ціною Абсолютно безкоштовний подарунок - це ви самі, подаруйте дівчині себе. На один день в нероздільне користування. Без важливих зустрічей, дзвінків, поспіху. Обв'яжіть себе стрічкою і урочисто заявіть, що найкращий подаруночок це Я . Якщо дівчина цього не оцінить, то чи потрібна взагалі така дівчина, якій Ви не потрібні?
Отже, те ж саме, але іншими словами. Вдихніть глибоко, подумайте про те, що ця дівчинка Ваше диво, Ваша дорога людина; дівчина, якій потрібні саме увага, турбота і Ваша ніжність. Отже з сонячних ниток сплетіть килим, хмари перетворіть на морську піну. І подаруєте своїй дівчині Всесвіт - не на словах - на ділі. Ірина Кисель, www.mc.com.ua
О смысле жизни... От того же Барского...
Как быстро сменяются Цифры и даты, Я больше не чувствую Времени счета, Я выхожу и иду Куда-то, Не отдавая себе Отчета. Сутулый, шагаю я Придурковато, Бреду, как в бреду, Да какой там бред: Ведь если я был С кем-то, где-то, когда-то, То очень давно, Меня там уже нет. И, в общем, вопросов-то Не Бог весть, Но не нахожу В голове ответов: Ведь если я был - То, должно быть, я есть? А если я не был - То, значит и нету? В задумчивости, Все на свете ругая, Слова вспоминая, Кручу головой: Я спрашиваю: Где я? Кто я? Куда я? Зачем я? А главное: Ради чего я?
Борис Барский. Лирические стихотворения о любви к разнообразным женщинам
Вы пришли ко мне из снов, Из фантазии мечтов, И влюбился я безумно В стрелки Ваших колготов. О, как Вы мне дорога, Вы мой друг и подруга, Я бы с Вами, мое счастье, Повалял бы дурака. С Вами радость и тоска От ногтя до волоска, Пусть немного Вы плоски, Как гладильная доска. Это вовсе не беда, Ну, кривы Вы, ерунда, На безрыбье рак ведь рыба - Вот и любишь верблюда.
Я овеян дыханьем вечности И трусясь на краю параличности, У меня остывают конечности И еще раздвоение личности.
Как кобель, просто до практичности, Я, задрав гордо хвост, аж вспотел От открытости и неприличности Оголенных весной женских тел.
Почему замираю я, пламенный? Что со мной? Я, как будто больной, Я как на поле боя, как раненый, Исхожу, истекаю слюной. Вижу руки, и ноги, и талии, И опять повторяю вопрос; Что со мной, у меня аномалии? Нет на женщин авитаминоз.
Я целовал ее взасос, Ну а потом тошнило мне, По коже пробегал мороз, И жар с морозом наравне: Потом болела голова, Я был с ней близок, как умел, А Бог во мне шептал слова; Дружок, ты просто охренел. А утром, утром я острил, Когда с нее тихонько слазил; Если я водки перепил То, мать ее - Всевышний сглазил.
Начинаю в сотый раз Вспоминать опять сначала, Как пленительно у Вас В животе вино урчало. Словно Муза и Пегас, Ночью с Вами мы резвились, И божественно у Вас В темноте глаза светились. О, как выпуклы и гладки (Наслаждение и пытка) Эти плечи, и лопатки, И кошачая улыбка. Я от Вас маниакальный, Я хотел бы вновь обнять Вас, Вас увидеть визуально, Осязать и обонять Вас. Но разлуки не умерить, И страданий не унять- Вас не взвесить, ни обмерить, Ни понюхать, ни обнять.
