Ольвія з погляду "чайника", 2 серпня
- 08.08.11, 23:59
Отож, про дату заснування - 647—646 р. до н. е. та інші історичні аспекти можна глянути й у вікіпедії. В моїй замітці - лише власні враження, декілька фоток та смайлів.
Вирішено було поїхати з Очакова, де на даний момент знаходились. З місцевого автовокзалу двічі на день ходить автобус в с.Парутино, де й знаходиться заповідник (до речі, 30 км автобус долає приблизно хв за 50, дорога туди - жахлива). Від парутинської автостанції місцеві жителі вказали напрям до Ольвії - через 20 хв ми були на місці.
Курган Єврисивія та Арети (жертовний склеп) - перше, що бачимо при наближенні, спочатку сплутали його з купою сіна). Такий він ззовні:
І зсередини: ( + невдала спроба зобразити жертвоприношення:))
Придбавши вхідні білети, йдемо по спец. екскурсійному маршруту - музей на відкритому повітрі, ще 2 музеї в приміщеннях - з великою кількістю речей давньогрецького вжитку. Особливо багато амфор різних форми й місткості. Як вони могли стояти рівно, щоб вино не розхлюпувалось, знав мабуть тільки гід. На жаль, послуги гіда надаються тільки при наявності 10 чоловік в одній екскурсії, а ми були самі по собі. На мою думку, їх просто обпирали об стінку храма.)))
Далі було дещо цікавіше - залишки цілих житлових кварталів, агори, пари храмів, вівтаря та Теменоса. З усіх цих місць відкривається чудовий вигляд на лиман. В естетичному виборі місцерозташування еллінам можна тільки позаздрити:
В низині, ближче до берега видно археологічну експедицію - студентів істфаку ймовірно. Копають тут ще з 1901 р.
Але спуск до місця розкопок суворо заборонено - тут і досі знаходять "скарби". Судячи зі слів одного з копачів, за час роботи його групи було знайдено стародавню монету та уламки декількох амфор, піфосів, киликів тощо (загалом, глечиків :).
Всі підходи до розкопок знаходяться під пильним оком декількох охоронців. Один з них незворушно сидить на Зевсовому кургані під самими хмарами і хай вразять блискавки Зевса того, хто цей спокій порушить.)) Побачити ближче свіжі знахідки археологів шансів не було.
З посеред багатьох статуй найбільше вразила ось ця - з яскраво вираженим профілем елліна:
Крім вдалого місцерозташування для торгівлі, віддаленості та свободи від монополії, багатих природних ресірсів, що шукали представники однієї з найрозвинутіших цивілізацій у цих краях? З економічної точки зору цього цілком досить. Я ж, йдучи звідти, відчувала незворушний спокій, як той зевсів охоронець, і якусь внутрішню всеосяжну гармонію з природою.Інакше б я про це не писала. І покидати Ольвію зовсім не хотілося.