[Приєднана картинка]Британская художница Mary Dipnall / Летние радости (із блогу Катрін)Довгождане літо парубкує, Мчить стежиною в дзвінкі поля.Сонечко тепло своє дарує, І у млості дихає земля.Голубіють дзвоники й левкої, Маки посміхаються у житі.Я краси не бачила такої, Хочеться забутись - і любити!Хочеться зануритись у травиІ лежати горілиць в полях.Хай лоскоче вітерець ласкавий, Цвіркунець сюрчанням забавля.Визбираю в тиші звабні звуки, Уберу у себе літа щем.Деревій хапа...

Читати далі...

[Приєднана картинка]В вікно відкрите пташка сповістила, Що розлилось на вулиці тепло.На вулиці хрущі з'юрмились, Гули сиренами і билися об скло.[ Читати далі ]

[Приєднана картинка]Сьогодні день із сонечка почавсь -Воно купалось в чистім піднебессі.Малий журавлик світу прокричав, Що на крилятах він доставив весну.[ Читати далі ]

[Приєднана картинка]По підвіконню ходять голуби, Дощі кивгичуть із снігами в парі.Вітри скубуть розхристані снігиІ виграють романси на гітарі.Сумні дерева слухають й мовчать."Далеко до тепла іще..." - котилось.Біленькі гуси здалеку летять:Передбачать погоду не навчились...Землею володіють сум і сплин."Та де ж весна?" - в пернатих запитала.Мовчали гуси. Небо різав клин.Напевно, у трьох соснах заблукала...[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Доріжки, лавки, паркові альтанки - Усе здається не таким, як вчора.В прочинені віконця і фіранкиВлітають згуки із старого двору.Поринув у пташине суголоссяІ мружиться на сонці кіт-муркіт.Заплуталась весна в моїм волоссіІ дзвоном срібним солодко тремтить.Іще попереду бджолині каруселі, Іще мурашки не будують дім, Та я вже п'ю повітряні коктейлі, Що струменять по жилочкам моїм.

[Приєднана картинка]СполОхали синиці на дротахОстанні дні бентежної зими.Вони почули у тривожних снахВесняні, свіжі, провідні громи.Хоча подекуди розлігся сніг, Бринить в деревах молоде зело.Ось-ось струмочки розпочнуть свій біг, Чарівне березень візьме весло.І попливе на срібному човні, Квітчаючи і ліс, й луги, і ниви.На мокрій шибі панночці весніМалює монограми дощ щасливий.

[Приєднана картинка]Старесенький, неначе лунь, пралісУкрився пледом із туману.О, скільки від людей зазнав він сліз, І горя, і біди, й обману..."Де ж подівалися гірські стежки, Повиті сонцем, споришами?Чому сумні замулені струмки, Грунти покрились кураями?Чому вода у річечці гнила, Ріка усохла і змаліла?Чом риба у агонії вмира, Дерева в лісі поріділи?Чому людині зовсім не болитьТе, що природа поступово гине?Рубає гілку, на якій сидить, Немудра в забутті людина..."Так думав ліс...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Скубуть сніги грубезні черевики, Скрипить мороз підківками чобіт.Жалкують, що в них шуби завеликі, Вербички біля стомлених воріт.Ворони "кар" та "кар", мов поторочі, Упали на зими іконостас...Намисто у калини вабить очі.Піти спитати? Та хіба ж віддасть?А до весни ой як іще далеко...Та й січень не спродав сніги свої...В зажуренім дворі гніздо лелекиНа пальцях очеретяних рахує дні... &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]«…поза всякими програмами й партіями - земля належить до мене. Вона моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, - всю я вміщаю в собі». &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Біленьке сонце коливалося на нитці, З небес хмарки пірнали в сонні трави.Умілий коник вигравав на скрипціРоботи щонайменше Страдіварі!Грайливий вітерець гойдав травичку, Що пахла квітами, серпанком, медом.Кленок голубив молоду вербичкуІ плечі накривав туманним пледом.Було їм щасно серед тиші й світла, Де бабки мерехтять в солодкій млості.Тоді здавалось: літо буде вічно - Незчулися: зима прийшла у гості...[Приєднана картинка]