Ну ось і все...
Ми вже не підемо до школи.
Тепер наш шлях
Проліг до інших місць.
Ми ідемо такі поважні, горді,
Постава "струнко":
Геть, не підійди!

Та що казати?
Вже зовсім дорослі
Й упевненості не бракує
Ні у сьогоднішнім,
Ні в завтрашньому дні.

Спокійним кроком,
Зважено, обдумано
Ступаємо ми на новий поріг,
Таким рішучим кроком
Ідемо ми до нашої мети.

Ми не питаєм у майбутнього:
Чи вірним шляхом
Будемо ми йти?
Бо кожен з нас
Зробив свій вибір,
Яким би важким він не був,
Тому й крокуєм впевнено
До нам важливої мети.

Ми вже не підемо до школи...
Тепер дорога повела нас в інший дім.
Ми стали всі студентами,
Ми стали всі дорослими людьми...

Лаурка Браток (с)

                1.
Вспомнишь однажды :
Мы виделись дважды –
В прошлом апреле
И в прошлом марте .
Как же с тобою
Нам встретиться в мае
И не прощаться ,
Как было уж дважды ?

припев:
Время промчалось ,
Минута к минуте . . .
Мы были вместе
В объятьях друг друга . . .

Третья попытка
Встретиться снова . . .
Как жить друг без друга ?
Сказать это слово . . .

Люблю . . .
 
                        2.
Не шути так со мной , не шути ,
Ещё не знаешь ты цену любви .
Играть конечно проще , но знай :
Неосторожность разрушит весь рай .
Каплей разлуки разбавим мы чашу ,
В которой хранятся чувства все наши ,
Может однажды вскипят в этой чаше
И мы вернёмся друг к другу однажды . . .

припев...

Л.Браток (с)

Школу я закінчила на відмінно
І буду навчатись й надалі сумлінно.
Вся справа оця не в оцінках сама,
Просто в житті є корисна вона.

Терпіння, бажання і праця, що плідна,
Формують людину, суспільству потрібну.
У наші часи тільки розум – то сила,
Та вміння для розуму – справжні є крила.

А вміння – це вчення: ось вся таємниця,
То ж має в нас бути знання, немов криця.
Закінчили школу – гайда в інститути,
А вже після того – у справах відбутись.

І всім працювати на благо країни,
Бо то дорога нам усім Батьківщина,
Бо тут нам належить по-справжньому жити,
А потім і цілі родини створити.

Так от і я буду й надалі навчатись:
І вступ в академію на меті мати.
Подейкувать будуть подекуди люди:
„Студентка! подумаєш, теж таки, де ж там!”
Та я їм в отвіт буду гордо казати:
„Студентка! Так, любі панове, студентка!”

Лаурка Браток (с)