"Пастуший син", анґлійська народня баляда
Раз був собі пастуший син,
по плаю вівці гнав,
гирлигу, дудку відложив,
та й сам хіба не спав.
Туди-сюди ся роздививсь,
у хащі зазирнув:
діваха плавала в ріці`-
він оплески почув.
Отару кинув, ся зпустивсь
на беріг, каже тій:
"Не бійся мене, чуєш ти.
Вдягайся-но мерщій.
Пасує дівці при вікні
єдвабом хустку шить,
а не стри`бати навесні
у прохолодний плин".
"Чобане, плаття не чіпай,
облиш-но, чуєш ти?!
Я дам ті грошей: забирай
скіль можеш унести".
"Я тво`го плаття не візьму,
залишу одяг твій,
хіба що те`бе підійму,
потя`гну із води".
Та й вийшла дівка из ріки-
пастух дівча прийняв:
"Хутчіше роскоші прикрий..."-
одеженьку подав.
Всадив на біла рисака,
на во`рона сів сам:
пастух -попереду, як брат,
а дівка- як сестра.
Пішла до ба`тьківських воріт,
без стуку відчиня,
ступила тимто на поріг-
льокай `ї зустріча.
Гачок на дверях відкида,
кидає пастуху:
"Отак, сидитиму .....?
а ти стоїш як .......... !
Їзжай собі ,спаситель мій,
Спасибіг за кортеж.
Язби збагнути шось ти зміг,
не стало б зайвих меж...
"Розуюсь, злізу із седла,
по бе`регу зпущусь...
зна`йдеться ще одна така-
хай ріжуть- не впущу!"
"Роби як знаєш, а мене`
такою не знайдеш:
шукай ,де хочеться, проте
судьбу не поверне`ш".
Прислів`я гарне часто чуть,
воно стосує всіх:
"Захочеш- то`бі не дадуть,
бо не зробив, ґди міг".
переклад з анґлійської Терджимана Киримли
