хочу сюда!
 

Nataliya

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «лірика»

А. Виршинский - Эхо Донбасса.

- Ти ніколи не дізнаєшся усієї правди. Бо це занадто круто навіть для мене, - людини, що мала честь пережити усі ці події. Ти ж - просто випадкова зустріч на тлі шаленої, лютої, страшної боротьби за міфи та легенди, - як з'ясується пізніше... - Ні, мала, я не про що не шкодую, просто дивно дивитися на тебе зараз, коли минув майже рік, коли ми обидва змінилися до рівня невпізнання. - Навіть Дзержинськ - наш початковий пункт, вже не той, та й ми вже не причетні до нього. Рік тому я відчував... так, важко сказати, але щось було. А зараз, це просто остаточна крапка, та декілька спогадів про минуле. 
[ Читати далі... ]

Осіння музика

 На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

 

Вилущуються

Цілі ноти - каштани

Контрабасові

 

*****

Листя грушеве

З нотного стану дощу

Розлітається.

Синкопує листопадом

Партитура жовтнева

 

*****

З утроб золотих

Чотирьох саксофонів –

Плач, схлип, літепло

Листопадово-синє -

Осіння мелодія…

 вересень-жовтень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 70919


Осіння музика

 На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

 

Вилущуються

Цілі ноти - каштани

Контрабасові

 

*****

Листя грушеве

З нотного стану дощу

Розлітається.

Синкопує листопадом

Партитура жовтнева

 

*****

З утроб золотих

Чотирьох саксофонів –

Плач, схлип, літепло

Листопадово-синє -

Осіння мелодія…


 вересень-жовтень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 70919

І яскріло золотом...


- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… 

- Буде так!... 

І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. 

Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь… 

 15-16.09.2015 

Свидетельство о публикации № 70072

Вже ранки прокидаються пізніше

Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -

Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...

Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.

Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...



серпень 2014-вересень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Вже ранки прокидаються пізніше


Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -

Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...

Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.

Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...



серпень 2014-вересень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Ти мене намріяв

На планетах поміж зорепадами
Ходиш і вигадуєш мене.
Маниш і словами, і принадами
На побачення ... з минулого тенет.
Суєтою буднів заморочено
Посеред стуманених розмов
Літо запитало спантеличено:
"Чом спинився? Ти ж її знайшов..."
03.08.15

Дівчинка з веснянками на осінь (експромт на замітку)



З  просторів  інтернету  друзі  прислали  вірш  Романа Скиби: 
який  спонукав  на  невеличкий  експромт:

Ти ідеш по першому морозу,
Зранку вийшла ти у заметіль,
Не завадять снігові тороси
Досягти мети, попасти в ціль

Дівчинко з веснянками на осінь,
Дівчинко з очима у печаль,
Якби ж знали очі твої в просінь,
Як у шибку дивиться коваль....

Той коваль, кує в любую що порошу,
Той Вакула, дарить той хто чобітки,
Мріє хто, що і по сильному морозу
Попросить твоєй наважиться руки.

(експромт)

Забути не можу.


Ані слова. Ні звуку. Ти тільки очей не відводь -
щоб таким, як тепер, я тебе все життя пам'ятала.
Наші долі, як райдуги, в дуги згинає Господь,
і забути цю мить мені вічності буде замало.

Я тебе не побачу ніколи, і ти мене - теж -
щоб не кИдати виклик ні пеклу, ні райському саду,
лиш у снах сокровенних наближусь, як тільки заснеш,
і голубкою тихо вночі край вікна твого сяду.

Обійматиму поглядом - ніжним, як перша трава,
крізь прочинені вікна торкатимусь серцем до тебе...
Так лиш можуть німі обіймати душею слова,
так уміють лиш в'язні крізь грати торкатися неба.

Я спадатиму краплями по павутинні дощу,
тихим подихом вітру вночі цілуватиму вії,-
щоб у проміжках серцебиття ти мій шепіт відчув...
Бо забути тебе я не можу...не хочу...не вмію...

(с) Надя Ковалюк

Читаючи Олеся Гончара....

.... я сьогодні побачила зірочку у буденній калюжі життя! Дякую тому, хто причетний!