хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «є думка»

Щоб не загубитися за віртуальними масками...

...не треба їх одягати взагалі. Тоді не доведеться виправдовуватись, брехати й вигадувати.
Бути собою простіше й цікавіше.

Пам'ятай



- Пам'ятай..!. - шепотів маленький Ангел, - Якщо в тебе раптом виникне почуття втраченості, втраченості в часі, у просторі, думках, людях, мріях, надіях, настроях, дорогах, музиці, загадках, стосунках… 
Якщо тобі здасться, що тебе втратили в цьому великому світі!
Пам'ятай, що хтось – обов'язково вчасно – тебе знайде!
- ...добрим словом... щирим і теплим поглядом... ніжним дотиком...
міцним надійним плечем ... сильними руками, що баюкають тебе ...
або світлою посмішкою… або склянкою чистої та холодної води у спекотний день…
чи хвилюючою мелодією… чи чарівним ароматом лісу…
або диханням океану... або тихою розмовою, у якій згадуються старовинні казки та дивні історії...
лагідним сонцем або лагідними обіймами...
затишністю старого крісла… метеликом, що порхає… або просто – простягнутою рукою… розкритою долонею…

У цьому величезному світі є одна дивовижна маленька таємниця...
Якщо тобі колись здасться, що тебе втратили, пам'ятай: той, хто тобі потрібний, обов'язково тебе знайде!
І обов'язково вчасно!
Тому що у кожного є людина, яка вчасно нас знайшла...💖

Відповідь на листівку

Чи важко досягти цілей та результатів, знаходячись "у тіні".....
Це, дивлячись у кого які цілі)) й яких результатів людина прагне.
З контексту прочитаного я відокремила словосполучення - "бути корисною людям".

Щоб приносити користь, не обов'язково стояти на сцені.
Доброта любить тишу. Добрі вчинки не потребують подяки. Вдячність приходить самостійно і вчасно, якщо вчинки від щирого серця й з добрими помислами.

Далі не буду більше нічого додавати.
Не маю призначення просвіщати.
Відповідаю тут, бо не можу додати листівку в альбом і відповісти в листівці.
Маю надію, цей допис побачить людина, якій він адресований.

Та й взагалі, чужим розумом не жити. .Кожен робить власні помилки.
Є дія, є її наслідок......

Дякую За розуміння.


сенс життя

репост. фейсбук. сподобалось


💛💙

Увесь сенс нашого життя сьогодні у тому, щоб:
теплом свого дихання боротися з холодом світу...
берегти один одного…
зрощувати у собі паростки любові всупереч болю, страху, ненависті …
відродити у собі усе найкраще, що надихає до життя…
молитися за усіх, хто захищає нас і вдень, і вночі…
молитися за мир…
дякувати за прийдешній ранок та можливість продовжувати боротьбу…

💛💙



тоді і зараз

...а взагалі, Інтернет - зло. він відбирає занадто багато часу. можна загубитися.
і так, звичайно, можна отримати багато користі від користування ним, та треба пам'ятати про парадокси часу.....

тут прозвучало в блогах, як люди жили без телефонів і інтернету?
та чудово жили. спілкувалися щиріше, використовували час з повагою до нього, виконували свої обіцянки, бо цінували кожну мить.
ну звичайно, це залежить від людини.  не можу сказати, що не було винятків. були)

знаєте, що залишилося в минулому? впевненість і надія. 
а природа дійсно надихає. природа й музика, світлини, що передають почуття і власне ставлення до навколишнього, приємні люди поруч, і власне, НАДІЯ, що витримаємо, переживемо, відбудуємо...
незважаючи на те, що світ змінився і ніколи не буде таким, як раніше.

все залежить від нас, ВІД ЛЮДЕЙ!

про особистий простір

...Я раніше думала, що людей може зцілити добре ставлення, любов, ніжність.
...Мені здавалося, дай холодній людині багато тепла і серце її обов'язково розтане. 
Це ж закон природи - чим тепліше повітря, тим швидше зникає лід.

... А потім я зрозуміла, що деяким людям краще дати спокій, тому що їх мерзлота настільки вічна, 
що вони подібні до величезних льодовиків, яких навіть ніяке потепління клімату не візьме. 
Вони не погані, можливо, навіть і дуже хороші, просто їм і без вас живеться нормально. 

Навіщо витрачати своє тепло на того, кому воно зовсім не потрібне?

вісники весни




Весна...
Ви не забули, що насправді означає дата - 8-го березня?
Так, зима щось занадто затягнулася.
3617 днів від початку повномасштабного вторгнення (у 2014....)
743 дні (з хвостиком) рахуючи від лютого 2022 року.
Джерело - Скільки часу триває війна в Україні в реальному часі -
https://newsworld.com.ua/skilki-chasu-trivae-vijna-v-ukraini/

І справді хочеться квітів, затишку, мирного неба, тепла та сонця,
почуватися жінкою, а не боротися за свої права.
І найперше, хочеться, щоб Україна перемогла,
щоб перестали гинути хлопці й чоловіки,
щоб не гинули діти, не було сліз у матерів...
Щоб у всіх було світле щасливе майбутнє......

Тому настрій не святковий.
А квіти - це прекрасно.
Їх любить кожна жінка.

Все на світі після зими лікується квітами.

діалоги, діалоги

...на жаль так буває.....
зустрінеш цікаву, розумну, врівноважену людину й майже одразу губиш....
знайти у віртуальному світі розуміння, сприйняття, співпадіння дуже важко. і не завжди це залежить від самої людини. бо спілкування - це діалог.

що побачила я тут. що мене вразило і здивувало від самого початку.
схованки. сховки. маски. 
хоча довгожителі добре знають один одного. та на новачків, буває, обрушується лавина цькування, безглузді коментарі, принижування і т.д. ви самі це добре знаєте. перевірка на виживання?
але ж люди бувають різні. 
чуттєві, вразливі, емоційні... 
якщо людина шукає розраду у спілкування в віртуальному світі, це не завжди від неробства і надлишку особистого простору....

так, звичайно. дехто приходить в вірт стверджуватись, реалізовуватись в тому, що не сміє втілити у реальному житті. "випускати своїх демонів" безкарно на ні в чому не винних людей...
посміхнулася. це ілюзія.
нічого безкарно не минає.

відчай, розчарування, образи, нерозуміння - це все від очікувань... та не дивно.
кожна людина має уявлення про навколишній світ згідно свого наповнення всередині.

і буває вигорання. втома. від усього цього і від усіх.  бо знайти "свою" людину для спілкування у віртуальному світі ще важче, ніж в реальному світі. цьому причиною є багато чинників. і на додачу, як головний аргумент - останні події в країні. 
зневіра обплутує павутинням, за нею приходить байдужість і усвідомлення марності проведеного часу.

я добре це знаю. я пройшла сама ці шляхи.
і тому кажу -
дуже важко зустріти СВОЮ людину. і боляче її губити, бо розставання неминуче.
ніхто в цьому світі нікому не належить.

наостанок хочу нагадати. 
куди б ви не прийшли, ви завжди з собою приносите себе.
пам'ятайте про це.
залишайтеся собою. завжди.