хочу сюда!
 

Оксана

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «учасник російсько-українськ»

Андрій Біндас, повернувшись з війни, продовжує допомагати армії

Андрій  багатодітний батько, воїн, націоналіст. Такі як він не зможуть ані відсидітися за чужими спинами, ані за спиною вчинити негідно — Олег Володарський

 

Формування 44 окремої артилерійської бригади проведене з вересня 2014 року на базі військового полігону Міжнародного центру миротворчості та безпеки(м. Яворів Львівської області, в/ч А4150) та 184-го навчального центру (с. Старичі Львівської області, в/ч А2615). 9 вересня 2014 року було видано перший наказ командира цієї військової частини. Артилерійська бригада створювалася абсолютно з нуля і отримала разом зі старою, відновленою технікою, частину цілком нової.

15 жовтня 2014 року завершено формування і підготовку першого гаубичного дивізіону, і підрозділ відбув для виконання завдань в зону бойових дій на сході України. 1-й гаубичний артилерійський дивізіон бригади (без 3-ї батареї), входив до Дебальцевського угрупування військ.

З початку 2015 року військова частина отримала постійне місце дислокації у м. Тернопіль на фондах розформованої у 2013 році 11-ї гвардійської артилерійської бригади. Інфраструктура військової частини в Тернополі збереглася непогано, підрозділи укомплектовані на 90 відсотків.

Взимку 2015 року підрозділи бригади — зокрема, 3-тя батарея — виконували завдання по знищенню цілей в районі Бахмутської траси. 28-29 січня 2015 року особовий склад 3-ї протитанкової батареї протитанкового дивізіону бригади вів оборонні бої в районі міста Вуглегірськ. Після того, як 28 січня 2015 року всі протитанкові гармати батареї були знищені, артилеристи спільно з підрозділами батальйону ПСМОН «Світязь» продовжили обороняти позиції у будівлі школи-інтернату міста Вуглегірськ, а потім вийшли з оточення в напрямку населених пунктів Червоний Орач, Савельєвка. В кінці січня на початку лютого 2015 року частини бригади вели вогонь по Донецькому аеропорту. Під час одного з обстрілів за лінією фронту була зафіксована детонація боєприпасів.

30 березня 2015 року частини бригади були виведені із зони бойових дій на місце постійної дислокації. Як повідомив офіцер по роботі з особовим складом Андрій Бойко, в ході оголошеної навесні 2015 року демобілізації будуть демобілізовані 19 військовослужбовців бригади.

Штатний капелан священик ПЦУ Володимир Андрухів.

Джерело https://uk.wikipedia.org/wiki/44-та_окрема_артилерійська_бригада_(Україна)

 

Сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни Андрій Біндас. Я знаю, що Андрій чекає на цю програму. Чекає, тому що для нього вкрай важливо, щоб в його країні, котру він так любить, знали, що воїни — це не лише ті, хто захищає Україну на фронті, а й ті, хто і тут, в тилу, відбудовує її майбутнє.

 

Андрій, повернувшись з війни, продовжує допомагати армії, бере участь у соціальному житті рідного міста, живе і дихає своєю рідною Україною.

 

Він з великою любов’ю та теплом розповідав про своїх побратимів і про все, що пов’язане з військовим братерством. З великою повагою згадував свого командира Вадима Ластовицького.

 

Ми знімали програму в тінистому парку такого неймовірного Кременця. Мене вразили кременчани. Такі легкі, живі, дієві, щирі, небайдужі. Багато років їздив в Почаєво, проїжджаючи це місто і навіть не дивлячись навколо.

 

Але після тих знайомств, котрі Кременець подарував мені, я вже не зможу залишатися байдужим до цього краю. Якщо опинюсь поруч, обов’язково зустрінуся з Іринкою Мельник, щоб помовчати разом, обійму капелана Андрія Любуня, тепло посміхнуся Володимиру Буграку, потисну руку Віктору Панфілову та Андрію Біндасу, привітаю Юрія Камаєва, завітаю до Богдана Неділя, вклонюся Тетяні Кочергіній…

 

Які ж вони всі неймовірні! Вони настільки українці, що в мене перехоплює подих при згадці про них. Кожен з них приклад для мене.

 

Не випадково я згадав про всіх цих людей саме у статті про Андрія. Сержант ЗСУ. Він неймовірно цінує дружбу. Для нього братерство — це святе. Людина з величезною душею. Кремезний та сильний. Добрий та щирий.

 

Багатодітний батько. Чоловік. Воїн. Націоналіст. Такі як він не зможуть ані відсидітися за чужими спинами, ані за спиною вчинити негідно.

 

Чесний, щирий та відкритий, він завжди в авангарді, на вістрі атаки. Він скаже тобі в обличчя все, що в нього на серці, а ти навіть на мить не засумніваєшся, повертаючись до нього спиною.

 

Такі люди приходять на думку, коли на нашу країну чекають випробування. До таких людей подумки звертаєшся, коли необхідно вчинити справедливо. Вони — стовпи суспільства. Незламні та непохитні в усвідомленні українства. На них тримається наша Батьківщина.

Андрій Біндас. «СПОВІДЬ» авторська програма Олега Володарського

https://youtu.be/wth4rtZkZFw