Будучи дитиною, влітку я любив гостювати в селі у материної сестри. Був у тітки один маленький пунктик: вона страх як любила рудих котів. І всі в селі, в кого була придибенція, що родилось руде кошеня, то несли його до тітки. А справді рудих, щоб без білого пуза там, чи ще що, в тих краях не так і часто траплялося, проте бувало. Тож і гуляло в тітки п’ять-шість Мурзіків, Рижиків, Васьок, Рудьків, Лисиків по двору, наводячи відчуття дежавю. Сюжет з «глюком в матриці» у відомому фільмі не...

Читати далі...

Привела наша кішка Кішка своїх первістків: Рудька і Гасю. Про Кішку я вам не розповідав? То іншим разом… Отже, про кошенят. Рудько весь час старався взяти верховенство, проте Гася завжди перемагала його і з легкістю. Підросли кошенята… Кішка все справно ловила мишву і почала переводити своїх малят на живий харч. Скоро ми побачили, що Гася, як і завжди, пресує Рудька і вся здобич, що Кішка приносила кошенятам, діставалась тільки їй. Окрім Кішки ми мишей виводили і...

Читати далі...

Скільки їжі може влізти в одного кота? Колись вичитав, що він може з'їсти вчетверо більше ніж сам важить... Принесла сердобольна дружина кошеня додому, пібрала десь на базі. Мале, місяців чотири, ледь більше долоні. Першим ділом помила, бо грязюки не хотіла. Із сіро-буро-якогось кошеня стало чорним, худющим чудовиськом. Зі сльозами на очах стала моя благовірна годувати те нещастя. Я відволікся на свої справи, то ж не спостерігав за процесом. Коли через деякий час заглянув на кухню, то застав...

Читати далі...

Влітку батьки часто "відкомандировували" мене до діда з бабою в село. Там же "підпасавсь" і двоюрідній брат, інший внук на кілька років старший за мене, доки тітка, його мати, працювала. Сидимо ми з братом, мені 9, йому 12, у всі ігри вже переграли, всіх собак передразнили, всі провалля вже облазили, та, ніби-то, ще не геть весело. Аж тут бачу: бабин кіт вибравсь на стіл і наміривсь шмат ковбаси самим нахабним чином прикінчити тут же, на столі, не переймаючись нашою...

Читати далі...

Кота з бандитьською мордою, мабуть, бачили всі. Зустрічаеться такий тип всюди: ганяє понти в своєму районі, всіх інших котів пресує і вважає себе непереможним. Будучи студентом, я винаймав з двома однолітками кімнатку у флігелі одного доброго діда. Дід був добрий, а кіт в нього - ні. За вираз морди і неперекорне бажання втнути якесь западло кіт від нас отримав кличку "Ганстер", чи, попросту, Ганс. Дід сам жалівавсь на натуру того кота, проте покарати хулігана не мав ні здоров'я, ні...

Читати далі...

Переїхали до сусідського будинку нові люди. Приємна така сімейка. І була в них киця. Матільдою звали. Чудо, а не киця. Вся геть руда, просто руда, без жодної полоски, очі зелені, довгошерста... Рудих кішок в наших краях ду-уже важко знайти, лиш коти бувають і ті полосаті. А щоб ще й зелені очі в рудого - геть фантастика, майже у всіх котів(не лише рудих, а всякої породи) в наших краях очі жовті (жовті, пісочні, жовтогарячі). Проте, це ліричний відступ. А часи були такі, що в моді були лисячі...

Читати далі...

Мурчик "Пальоний" був вельми харАктерний кіт. Коли ти збираешся кудись сісти, то кіт вмощувавсь на те місце раніше, навіть коли до цього спав в іншому кінці кімнати. Полюбляв впасти і прикинуться сплячим прямо на ходу, приземлившись комусь на ногу, чим нас перечіпав і визивав кількакрокову пробіжку з цікавим лексиконом. Особливо полюбляв "парні танці" з матір'ю: ввертавсь їй під ногу і потім умудрявсь так викручуватись, що кожного разу опинявсь знов під ногою. Па і піруети, ...

Читати далі...

Перший мій кіт, якого пам'ятаю - Мурчик, породи - рябий дворовий, з "зірочкою" на лобі. В цілому - адекватна твар, якшо врахувати наші з меншими братом експерименти над ним. Був в нього, проте, один грішок: крайня цікавість, що, врешті решт, його й згубило.В той час опалення в нас було пічне, простенька грубка, дрова, вугілля...Зранку прохолодно, вдень, по приходу зі школи, дубар, ввечері, як добре натопиться - "ташькент". В вихідні дні до дубаря не доводили і батько...

Читати далі...