хочу сюда!
 

smska

42 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «пеар»

Подарки на Св. Валентина

Нет, дорогие мои. Никого я здесь парафинить не буду и мое резюме с описанием какая я офигенная тоже не дождетесь.

Дело вот в чем.

Работа моя связана с текстилем. Мы печатаем на тканях разные рисунки и продаем через мой интернет-магазин готовую продукцию. Вот он www.textilmagic.com.ua

Грядут праздники, а в частности День святого Валика. Вы уже забегались в поисках подарков с высунутым языком и сдвинутыми мозгами, чеб такое оригинальное подарить своим каханым. И дабы подарок символизировал всю степень тепла и ласки, на которую вы способны.

Подарите ему/ей мягкую сердечную красоту в виде подушки с влюбленными зайцами:

 Размер 0,5мХ0,5 м

Цена 145 грн.

Одна сторона с зайчиками, вторая просто с сердечками, как на общем фоне.

Ткань всей продукции - натуральный лён. Краски, нанесенные на ткань - натуральные. Не линяют, не смываются (Проверено Ванишем и многократными стирками)

Есть еще такие же САЛФЕТКИ

Размер 0,35мХ0,35м, стоит 72 грн.

Как вариант можно к подарку добавить НАПЕРОН (дорожка на стол)

 размер 0,50мХ1,50м

Цена 186 грн. 

Итак, что у нас получается? Можно подарить наперон+2 салфетки, выходит 330 грн.

Или подушку за 145 грн. Или две. smile Вобщем, можно варьировать.

Представьте себе....ужин, свечи...

Условия доставки  здесь

У нас, в основном все разошлось по ресторанам или знакомым и корпоративным клиентам, но кое что еще осталось, если интересно, обращайтесь сюда. 

Даже не думай об этом...

Как говорил один мой школьный товарищ -
"такое бывает только в жизни - больше нигде"



В качестве бесплатного дара-пеара старожилу (подозреваемому в причастности к...)

(Особо хочу отметить, что все безвозмездно. То есть даром. Откат не требуется...)
Рейтинг блогов
Рейтинг блогов
Я живу на I.UA уже 2 года, 6 месяцев, 2 дня

"Слава о Миколі по прізвиську ЖЬІВОТНАЄ"

Глава I
по місцю роботи, та прилеглих закладів

Центральний Офіс
- О_о Хто це? Блін... ніхто точно не знає, але важко знайти таку людину, хто б із ним не був якимось чином знайомий. Більшість жертв знайомства із цим типом стали жертвою жорстких пиячок, затяжних гулянок та інших засобів марнування вільного часу свого життя, яких порядна людина має уникати.
Це той, мабуть, що першою справою на співбесіді із работодавцем сказав, що працювати не любить, і не буде, якщо це не приноситиме задоволення для душі. А із наказами керінвиків обожнює посперечатись аж до останнього аргументу на свою користь... (Бля буду - він цих аргументів мабуть повну вантажівку десь собі придбав на дарманця і носить із собою цілими купами на будь-який привід. Чому його ще досі ніхто не прибив за таку вередливість - невідомо... Мабуть бо фіг його зна, на які наслідки потім чекати. Може й кінець світу... Поруч із ним все може бути...

РЦ1 - Незрозуміла істота гуманоїдного типу, мабуть через чиюсь жахливу помилку отримавша посаду менеджера... Що робить - не відомо, про що думає - не зрозуміло. Багато їсть, п'є, та спить. Не агресивна, іноді дотепна. Розважатись із цією істотою набагато приємніше, ніж навіть із улюбленою домашньою твариною. І все у нього завжди мається, і про побутове, і про екзотичне досвідчений... Практично завжди виглядає так, начебто за хвилину повернувся з навколосвітньої подорожі... чи може десь по дорозі встиг і на сусідні планети до якихось друзів заскочити на годинку, каву попити... Від людини його важко відрізнити. Хто намагався - закинули свої спроби, простіше просто впевнити себе, що та яого істотність та гуманоїдний вигляд - лише примара... А в тім, може щось би й вийшло, якби на якісь роздуми залишався час та бажання... але коли він з'являється, вже не до роздумів та доказів.

РЦ5 - Начебто адекватний... Ой, ні... пригадали - точно не адекватний! Але точно розумний. ... так... десь там, глибоко та далеко серед непролазних дурощів та безглуздощів якимось чудом прижилися корисні, цікаві, а іноді унікальні знання та думки... І начебто тихий, мирний, і нікого не чепляє... Але враження, начебто давно вже переслідує тебе... навіщо? просто щоб в черговий раз пореготіти як завжди на повну горляну і зникнути у невідомому напрямну на невідомий термін часу. Ну ніякий він, блін, ні-я-кий! Але настільки гостро ніякий, настільки насичено ніякий, що ця ніяковість аж випромінюється з нього, а як зачепить, то таке може обернутись на все життя спогадом... Ніколи не знатимеш напевно, чи краще триматись нього, чи уникати.. Ні, він не самотній... не може бути самотним парубок, чиїми друзями, приятелями та просто добрими знайомими можна заселити не таке вже й мале містечко... дурень він бля... не вистачає йому цього? то просто бовдур. Такі або пристосовуються та звикають, або розбиваються та вмирають... Хай там як, будь-яка доля йому пасуватиме.

РЦ6 - Ніхто його там не знає. Але при першій вже зустрічі починають небезпідставно підозрювати, що це він - той самий, хто переплутав начальника бази із охороною та майже змусив провести його до місця, де тусують місцеві водіїї... І що це він тоді лякав кладовщиць, з'являючись по всій базі в таких місцях, про існування навіть найдавніші працівники не твердо впевнені. І що це саме його ставлять у приклад, мають на увазі, або просто пригадують, коли потрібно водночас і покарати людину і якось їй добре віддячити, але неможливо вирішити, який саме з цих вчинків до нього буде вірнішим... Аха, це той самий, якого покарати неможливо, бо саму покару він може прогавити, а догани прослухати, чи випадково проігнорувати.... та й заохотити його нвідомо чим. якось не так піднесеш подячну похвалу, то ще й образитись може. Вигадав собі якусь прірву від штучної, або вимушеної вдяки до справжньої, що йде від серця (ага, впевнений, що це не міф, а насправді існує... якщо запитає - порадьте йому пошукати десь у Діда Мороза на полюсі... нехай ще і Атлантиду там відкопає всім на милість... Нам-то що? Ми його все-одно не знаємо... Може, його так само не існує! Та точно. Таких не існує.