Ось i все. Пропала Украйна. Загинула. Люта хвороба спiткала її у самому розквiтi державної незалежностi — не пройшло й тижня пiсля Евро-2012, як зi всiх вулиць було пiдступно убране наше майже найглавнiше надбання Олiмпiади — мобiльнi туалети.


Прощавайте, рiдненькi. Ми завжди будемо пам'ятати ваш темнозелений колiр...

Не обiйшла ця лиха доля й вулицю, про котру я писав останнього разу. Й тiльки слiпий не побачить зв'язку такої злочинностi з голосуванням за закон про мови. Бо (i це нiхто не буде заперечувати!) державна мова у нашому життi так само важлива, як i державнi туалети.

Як жити тепер? Куди жити? Га?