Ось і настав цей день, точніше, вечір. Я залила клаву чаєм... Ситуація анекдотична. Навіть зараз не віриться, що так  сталося. І сталося саме під час розмови з коханим... Від нього я почула перше співчуття і перші поради...

Добре, що хлюпнуло на циферковий блок, той що по праву руку. :)) Чай я витрусила, але клавіатуру сушити феном відмовилася.

Добре бути Плюшкіним, - моє серце потішила клавіатура, куплена ще наприкінці існування мого старого компа, - тож наю я зараз і послуговуюся, аби писати для вас. :) М*якенькі кнопки, великі, виразні літери на них - СУПЕР! І ще б усі значки були на своїх місцях, а то, з незвички, все доводиться шукати, де ж двокрапка, крапка з комою і знак питання. Звикаюся.