Мармурові сходини,

Що ведуть до безодні.

Кличуть вперед,

Не дають зупинитись.

Огортають звуком.

Замальовують мозок

Грайливими фарбами

Розповідають байки,

Що там - попереду добре,

Занадто добре,

Щоб бути справжньою

Безмежною правдою.

Настирливо вказують пальцем

На насолоду.

Що чекає на кожного,

Хто потрапить сюди -

На мармурові східця,

Що невпинно падають у безодню,

В рай і пекло,

Які мають просту та затерту

В народі назву -

Любов!