Річницю Помаранчевої революції закликають відзначити без партійної символіки

Використання партійної символіки під час святкування річниці Помаранчевої революції і Податкового Майдану буде провокацією. Про це йдеться в заяві Коаліції учасників Помаранчевої революції.

"Усі організації, що братимуть участь у відзначенні Дня Свободи, вважають абсолютно неприпустимим використання найманих мітингувальників для імітації власної значущості", - додали в КУПР. "За наявною оперативною інформацією, деякі відомі сили ведуть переговори з "ляльководами" про замовлення кілька сотенних груп майданарбайтерів. Ми вважаємо такі дії ганьбою для народу України і залишаємо за собою право в разі виведення платних загонів поділитися зі ЗМІ детальними відомостями про замовників", - зазначили в організації.

"Використання партійної символіки під час мітингу на Майдані Незалежності одностайно вирішено вважати провладною провокацією і порушенням громадського порядку", - уточнили в КУПР. Святкування річниці Помаранчевої революції і Податкового Майдану заплановане на 22 листопада.

 ДЖЕРЕЛО 

          Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін отримає Премію миру імені Конфуція за "видатні досягнення у збереженні миру на землі", повідомляють російські ЗМІ. 

За версією організатора премії - Міжнародного центру дослідження миру, заслуги глави російського уряду полягають у тому, що він "зробив багато для підвищення воєнної міці та політичного статусу Росії, зумів подавити виступи бойовиків у Чечні і послідовно виступав проти бомбардувань у Лівії, поки там йшла громадянська війна". Окрім В.Путіна на отримання китайського аналога Нобелівської премії миру претендували канцлер Німеччини Ангела Меркель, колишній генсек ООН Кофі Аннан, президент ПАР Джейкоб Зума і один з лідерів тибетського буддизму Панчен-лама. Очікується, що офіційне ім'я лауреата премії, який отримає 100 тис. юанів ($16 тис.), оголосять 9 грудня. Західні ЗМІ, втім, не схильні перебільшувати значення Премії миру імені Конфуція. За їх версією, премія була заснована в 2010 році, щоб відвернути увагу китайської громадськості від того факту, що володарем Нобелівської премії миру став дисидент з КНР Лю Сяобо. Першим лауреатом китайського аналога "Нобеля" став колишній віце-президент Тайваню Лянь Чжань, який від нагороди відмовився.

У липні російський прем'єр вже ставав лауреатом німецької політичної премії "Квадрига", але у результаті залишився без нагороди, оскільки опікунській раді премії довелося переглянути своє рішення після шквалу критики з боку громадськості.