Чомусь потягнуло на лірику. Хотіла б процитувати  Яна Таксюра, який каже, що взагалі наша національна головна гідність, національне достоїнство – це найдовший у світі терпець. Є такі рядки у нього:

В американців є свобода,
У німців – пиво та бекон,
У французів є висока мода,
В англійців – кращий стадіон.

А українець пересічний
У справі іншій є взірець.
Він має довгий еластичний
Ніде не бачений терпець.

Наприклад, зверху заманеться
Ввести податок на штани —
Терпець вкраїнця не порветься,
Хоч триста літ його тягни.

Або братва введе в оману:
Покличе в банк, а там — бордель.
Вкраїнець свій терпець дістане,
Зітхне — і знову до грабель...

Я чув: начальство задля траншу
Продать хотіло наш терпець.
Не продавайте, я не раджу,
Бо вам усім прийде...
(...несподіваний і дуже
неприємний фінал).