Анонс. Перша декада серпня. 100 років "Лісовій пісні"
- 13.06.11, 18:25
Просто є речі, за які ти маєш відповідати, від яких
ти не можеш просто так відмовитись.
Як повідомляє сайт музею Лесі Українки в Колодяжному, 25 липня (за старим стилем) 1911го року з’явився чорновий автограф унікальної драми-феєрії "Лісова пісня".ти не можеш просто так відмовитись.
Місяць тому Художник+ та Луццкий запрошували в поїздку на озеро Нечимне. Саме ця місцевість Лесею змальована в "Лісовій пісні". Там зараз екологічне лихо, як обіцяв, додав інфу про це у статтю "Нечимне" на Вікіпедії.
Волиняни - люди прості, як і всюди. Можуть і про пам’ятник лесин жартувати й веселі пародії вигадати. Але, як прояв здорового патріотизму, пам’ятають і шанують місця та речі пов’язані з Лесею та її творчістю. Громадські діячі (Спілка письменників, благодійники і прості люди) збираються на літературні збіговиська Поетичні свята "Лісової пісні". Тема досить відома, ось деякі згадки в пресі: це - у 2010 році, в 2009-му там виступив автор наступних рядків:
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми - українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні - таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься... -
тут анонс 2007го року, а з цієї статті 2004го року видно, що заходи проводяться з 2001го.
В компанії з Алексом де Шері та Тирою поїхали на Нечимне до Луццкого та Художника. Бачили залишки озера, ходили в будиночок-музей "Лісової пісні". Художник розповідав, яким було озеро в часи його дитинства, обіцяв пошукати старі світлини. Луццкий виклав тут фоти з нашої поїздки, в тому числі цю зі стовпами, по яких мав би йти струм для очисної техніки. Озеро мали б уже чистити, а чому не чистять?..
Є речі, які були до нас, радують нас, але радувати наступні покоління зможуть лише тільки якщо ми про них попіклуємось. В гостьовій книзі музею "Лісової пісні" були записи на багатьох мовах, людей різного віку, статусу. Всі, хто там був, щось відчували, мають чим завдячувати тій місцині. Найменше, що ми можемо зробити - допомогти їй не зникнути в болоті. Щоб досягти цього, можливо, не треба надзусиль, достатньо щоб декілька людей виконали свою відповідальність.
Пропоную почати компанію за відродження Нечимного з прив’язкою до ювілею "Лісової пісні". Створюйте контент на цю тематику, поширюйте його в мережах та в реалі.
Чого ми можемо досягти?
- звіту від регіональної влади про стан очистних робіт на Нечимному,
- присутності на заходах "керовників" зі столиці та їх гарантій щодо продовження робіт,
- об’єднання сил заради боротьби за існування цього унікального озера.
Ситуація показова, знакова, типова. Таких - тисячі на Вкраїні. Давайте проявимо своє ставлення до однієї з подібних, повіримо в сили громад і досягнем результату!
Бо я хочу щоб Нечимне було таким, яким його бачила Леся Українка, яким його пам’ятають батьки Художника.
В компанії з Алексом де Шері та Тирою поїхали на Нечимне до Луццкого та Художника. Бачили залишки озера, ходили в будиночок-музей "Лісової пісні". Художник розповідав, яким було озеро в часи його дитинства, обіцяв пошукати старі світлини. Луццкий виклав тут фоти з нашої поїздки, в тому числі цю зі стовпами, по яких мав би йти струм для очисної техніки. Озеро мали б уже чистити, а чому не чистять?..
Є речі, які були до нас, радують нас, але радувати наступні покоління зможуть лише тільки якщо ми про них попіклуємось. В гостьовій книзі музею "Лісової пісні" були записи на багатьох мовах, людей різного віку, статусу. Всі, хто там був, щось відчували, мають чим завдячувати тій місцині. Найменше, що ми можемо зробити - допомогти їй не зникнути в болоті. Щоб досягти цього, можливо, не треба надзусиль, достатньо щоб декілька людей виконали свою відповідальність.
Пропоную почати компанію за відродження Нечимного з прив’язкою до ювілею "Лісової пісні". Створюйте контент на цю тематику, поширюйте його в мережах та в реалі.
Чого ми можемо досягти?
- звіту від регіональної влади про стан очистних робіт на Нечимному,
- присутності на заходах "керовників" зі столиці та їх гарантій щодо продовження робіт,
- об’єднання сил заради боротьби за існування цього унікального озера.
Ситуація показова, знакова, типова. Таких - тисячі на Вкраїні. Давайте проявимо своє ставлення до однієї з подібних, повіримо в сили громад і досягнем результату!
Бо я хочу щоб Нечимне було таким, яким його бачила Леся Українка, яким його пам’ятають батьки Художника.
PS Програму цьогорічного святкування на Нечимному я не знайшов, якщо побачите, кидайте посилання в коменти.
3
