хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «день гніву»

Спрощена система оподаткування корупціонерів

 Координатор Громадянського руху "Спільна Справа" 

 В Україні катастрофічно не вистачає грошей. Влада йде на надзвичайно непопулярні заходи для того, щоб хоч якось наповнити бюджет.

В своєму прагненні залатати дірки уряд не робить різниці між соціальними групами. Скорочення соціальних програм органічно супроводжується підняттям комунальних тарифів, підвищення акцизів – погіршенням умов для ведення підприємницької діяльності, закриття шкіл відбувається синхронно з таким самим закриттям лікарень.

Владу навіть не можна звинуватити в наявності певних територіальних симпатій. Рідний для неї Донбас сьогодні страждає не менше, а часом і більше, ніж інші частини нашої Батьківщини.

Всі повинні затягнути паски, припинити скаржитись, як радить Янукович, та взяти в руки лопати, як радить Азаров.

Такий рівний підхід не міг би не викликати загальне схвалення, якби не одне але. Є ціла каста, життя яких оминули «покращення».

До цієї багаточисельної касти належать найзаможніші представники нашого суспільства, які до того ж не беруть ніякої участі у створенні національного продукту. Мова йде про корупціонерів.

Власники елітної нерухомості та спортивних авто, шикарних годинників та брендованого одягу, вони не платили, не платять і не очевидно не планують платити жодних податків. Їхні декларації викликають щире співчуття і бажання негайно надати їм матеріальну допомогу. Від якої, до слова, більшість з них також не відмовляються.

За двадцять років систематичного пограбунку України представники корумпованого чиновництва накопичили такі статки, з якими складно порівняти навіть золотовалютні резерви НБУ. Більшість з них не намагались вкладати кошти в бізнес, натомість максимально задовольнячи своє прагнення розкоші.

Проте саме такий їхній споживацький підхід створив для України той матеріальний резерв, який сьогодні може допомогти нам вийти з кризи та провести справжні системні реформи.

Як відомо, концепція оподаткування доходів є сучасною новацією і потребує кількох передумов: грошової економіки, точного обліку та розуміння видатків та надходжень та суспільства з усталеною традицією правдивих фінансових документів. Впродовж більшої частини історії людської цивілізації ці умови були відсутні, а податки стягувались на основі інших факторів. Податки на багатство, соціальне становище, право власності на знаряддя виробництва(як правило, землю і рабів) були найбільш поширеними.

В Україні досі бракує передумов для чіткого визначення доходу особи. Саме тому значно простіше визначити дохід того чи іншого чиновника через майно, яке належить йому або членам його родини.

У випадку, якщо державний службовець або народний обранець не здатні пояснити легальні джерела набуття такого майна, з нього має бути стягнено податок на дохід фізичної особи у розмірі 17% від оціночної вартості майна, а також єдиний соціальний внесок у розмірі 40% від оціночної вартості майна.

Така особа отримує податкову амністію і не може в подальшому бути притягнена до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Водночас така особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності за посадові злочини або хабарництво, у випадку доведення її вини правоохоронними органами.

З метою уникнення перевантаження податкових органів обов’язковій перевірці з застосуванням непрямих методів визначення доходу будуть піддані лише державні службовці 1-3 категорій. Решта зобов’язані задекларувати своє майно самостійно.

Реалізація такої програми не лише сприятиме ствердженню в Україні соціальної справедливості, але й забезпечить десятки мільярдів доларів додаткових надходжень до Державного бюджету України, Пенсійного фонду та інших соціальних фондів.


blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a3655

Чи закінчилась криза в Україні?

  Координатор Громадянського руху "Спільна Справа" 

На це запитання експерти та політики дають різні відповіді. Але є кілька мільйонів громадян України для яких криза точно не закінчилась. Мова йде про пересічних її жертв – вкладників та кредиторів фінансово-кредитних установ.
Перші вже кілька років не можуть отримати свої заощадження навіть у випадках крайньої необхідності, другі – загнані в кредитне ярмо і працюють виключно на погашення відсотків. Ні одні, ні інші не мають жодної позитивної перспективи.

Сьогодні, коли купівельна спроможність населення катастрофічно падає, величезна кількість родин відмовляють собі у самому необхідному. Це ті споживачі, яких недоотримують всі без виключення галузі економіки. Це ті споживачі, без яких сьогодні змушені зачинятись підприємства. Це ті споживачі, податки яких не отримує бюджет.

Попри те, що ця проблема є глобальною і її вплив відчуває вся економіка України, влада не поспішає її вирішувати. Навіть під час президентських виборів жоден з кандидатів не озвучив свого рецепту її вирішення.

Такий стан речей створює враження, що ситуація є безнадійною. У зв'язку з цим публічна дискусія на цю тему майже зовсім припинилась. Це як невиліковна хвороба. Всі змирились з її існуванням і намагаються зайвий раз не згадувати, щоб не травмувати психіку хворого.

В той же час держава здатна і зобов'язана цю проблему вирішити. Вже зараз необхідно викупити борги добросовісних боржників(це можна зробити з хорошим дисконтом), та перекредитувати їх на інших умовах. Це має передбачати не лише суттєве зменшення відсоткової ставки, а й продовження терміну погашення. Кошти, які отримають банки мають в першу чергу йти на виплати депозитів.

Для реалізації такого проекту було б достатньо 3-5 млрд. доларів. Кошти, які абсолютно співмірні з тим, скільки витрачають на реконструкцію НСК «Олімпійський» та інших «стратегічних об'єктів».

Необхідно чітко розуміти, що, у випадку подальшого ігнорування цієї проблеми та зубожіння наших співгромадян, всі видатки по їхньому утриманню та утриманню держави в кінцевому результаті ляжуть на тих, кого ця доля минула. Враховуючи те, що ми й так ледь-ледь утримуємо ту армію непрацюючих, які є сьогодні, це означатиме остаточний крах економіки України.

В День Гніву 14 травня оголошено всеукраїнський суботник

 

Более 40 тысяч человек примут участие во всеукраинском субботнике, который состоится 14 мая. Инициатором проведения мероприятия выступил ПриватБанк, который согласился на день превратить все свои 3287 отделений на территории Украины в «зеленые штабы»

[ Читати далі ]


P.S. Зараз "родіна" підхватить "порив трудящіхся мас" і в День Гніву 14 травня пожене всіх бюджетників у вихідний день в добровільно-примусовому порядку на суботник, щоб не дай Бог не поперлись на День Гніву... 

Пряма демократія, або Жодних амністій рецидивістам

   Координатор Громадянського руху 

 «Ми стали жити краще!» - сказав Уряд. «Ми за вас раді!» - відповів Народ.

На запитання, чи здатна ця влада змінитись на краще, навряд чи хтось відповість сьогодні ствердно. Абсолютна більшість громадян усвідомлюють, що з кожним днем ситуація в країні стає все гіршою, а шансів на її виправлення стає все менше.

Примарним маяком виглядає 2012 рік з його сумнівними парламентськими виборами.

Що завадить сфальсифікувати їх, як були сфальсифіковані місцеві вибори, коли навіть на Волині були обрані депутати-регіонали?

Що завадить перенести їх, як вже були перенесені парламентські вибори цього року?

І саме головне, що завадить спотворити результати голосування, підкупом та залякуванням примушуючи депутатів змінювати свої фракції, як власне й була сформована нинішня провладна коаліція?

В існуючій системі – ніщо і ніхто. Єдиною противагою політичній корупції, показовому нехтуванню Конституцією та систематичному невиконанню передвиборчих обіцянок є посилення прямої демократії.

Відповідальність влади перед народом -- політичний принцип, що означає, що особи, наділені владними повноваженнями, повинні відповідати за наслідки своїх дій. Відкликання влади – єдиний дієвий засіб політичної відповідальності.

Усвідомлення того, що «праздник жизни» може закінчитись не через п`ять років, а негайно після переходу першої «тушки», - є найкращим стимулюванням у можновладців почуття глибокої поваги до народу, єдиного носія державної влади та суверенітету. 

Для кращого закріплення самоцензури серед політиків, політичну відповідальність рекомендується на ранніх стадіях інтенсивно доповнювати кримінальною.

Олександр Данилюк

Основні союзники олігархів - НАТО і СРСР

  Олександр Данилюк Основною перепоною на шляху від олігархії до республіки, орієнтованої на забезпечення потреб всіх громадян, є розрізненість та чвари між самими громадянами. Ці чвари штучно інспіруються та підтримуються на рівні постійної публічної дискусії підконтрольними олігархам ЗМІ. Вступ до НАТО, стосунки з Росією, мовне питання, ставлення до тих чи інших історичних постатей – ось лише деякі з тем, що дозволяли впродовж довгих років уникати консолідації громадян навколо спільних проблем – рівня корупції в країні, неефективного державного управління, знищення цілих галузей економіки, жахливого стану системи охорони здоров’я, несправедливої системи оподаткування та, що найголовніше, відсутності стратегії розвитку держави. Навіть сьогодні, перебуваючи в епіцентрі "реформаторської" активності влади, ми не отримуємо відповіді на прості запитання: ЧИМ і КОЛИ ці "реформи" мають закінчитись. Натомість влада свідомо провокує суспільство на обговорення інших, більш комфортних для неї тем. Провокує, встановлюючи пам’ятники Сталіну, заперечуючи Голодомор, або вивішуючи на державних установах прапори СРСР. Влада навмисно минулим відвертає нашу увагу від сучасного та майбутнього. Публічними сварками про те, чи був Голодомор геноцидом, вони намагаються відволікти нас від того Голодомору та геноциду, який вони розпочали сьогодні. Найбільший цинізм цієї ситуації полягає в тому, що самі можновладці не є носіями тих конфліктних ідей, якими вони розділяють громадян. Яскравим прикладом, який це повністю підтверджує, є ставлення Партії регіонів до співпраці з НАТО. Перебуваючи в опозиції, представники ПР щороку блокували трибуну парламенту в знак протесту проти спільних Україна-НАТО військових навчань "Сі Бриз". Проте, як тільки Янукович став президентом, всі протести припинились. Військові кораблі НАТО безперешкодно почали заходити до Севастополя, не зустрічаючи жодних перепон не лише з боку влади, а й з боку мешканців міста. Це ще раз доводить, яке місце в системі життєвих проблем пересічного севастопольця займає це питання. Я переконаний, в тому, що у пенсіонерів у Львові та Донецьку абсолютно однакові проблеми. Так само як абсолютно однакові проблеми у студентів Києва і Сімферополя, або лікарів Вінниці та Луганська. Однакові проблеми у підприємців Луцька та Харкова. Проблеми представників тієї чи іншої соціальної групи – стану – не можуть залежати від місця проживання, оскільки забезпечення їхніх потреб регулюється однаковим недолугим законодавством, спільним на всій території нашої держави. І втіленням цього законодавства займаються однаково некомпетентні та корумповані чиновники.

Украинская повестка Дня гнева #DayOfRage


В стране на грани "закрытия" десятки городов и сел

История пошутила над Украиной. Государственную независимость страна получила на излете эпохи традиционных государств. Глобализация безжалостно трансформирует миссии и самый смысл национальных суверенитетов. Власть утратила монополию на предоставление управленческих и социальных услуг, но украинским властям об этом забыли доложить. Поэтому они вдохновенно притворяются эксклюзивно нужными своим гражданам.
Вмешиваясь во все процессы, связанные с получением прибыли, чиновники в то же время дезертировали из секторов социальной ответственности власти, которые являются наиболее значимыми для общества, превратив государство Украина в главную угрозу для страны Украина.
С действиями властей уже все более или менее понятно – воровство, взятки, разбазаривание природных и инфраструктурных ресурсов, присвоение национального богатства…
Результаты «державного» бездействия оценить сложнее из-за отсутствия представления о том, что же собой представляет Украина как целостный объект управления. Страну никто не изучает. Даже плановую перепись населения в этом году отменили – не сумели организовать и вместе с тем побоялись ее реальных результатов.
К сегодняшнему дню государство, в частности, оставило большую часть сферы качественных медицинских и образовательных услуг, умудрившись кардинально увеличить их стоимость и снизить качество благодаря массовой коррупции.
Те украинские граждане, у которых есть такая возможность, просто бегут из страны. Из примерно 46 млн. населения Украины минимум 6 млн. трудятся за границей. В десятку наиболее значительных источников поступления конвертируемой валюты в Украину входят средства, легально пересылаемые трудовыми эмигрантами своим родственникам.
В нарушение закона, прямо запрещающего двойное гражданство, получение паспортов других стран при сохранении украинского становится массовым. Наиболее популярными в этом плане являются страны Евросоюза, а также Израиль, Россия и банановые республики.
[ Читати далі ]

Цитата

  Олександр Данилюк Основною перепоною на шляху від олігархії до республіки, орієнтованої на забезпечення потреб всіх громадян, є розрізненість та чвари між самими громадянами. Ці чвари штучно інспіруються та підтримуються на рівні постійної публічної дискусії підконтрольними олігархам ЗМІ.

Вступ до НАТО, стосунки з Росією, мовне питання, ставлення до тих чи інших історичних постатей – ось лише деякі з тем, що дозволяли впродовж довгих років уникати консолідації громадян навколо спільних проблем – рівня корупції в країні, неефективного державного управління, знищення цілих галузей економіки, жахливого стану системи охорони здоров’я, несправедливої системи оподаткування та, що найголовніше, відсутності стратегії розвитку держави.

Навіть сьогодні, перебуваючи в епіцентрі "реформаторської" активності влади, ми не отримуємо відповіді на прості запитання: ЧИМ і КОЛИ ці "реформи" мають закінчитись.

Натомість влада свідомо провокує суспільство на обговорення інших, більш комфортних для неї тем. Провокує, встановлюючи пам’ятники Сталіну, заперечуючи Голодомор, або вивішуючи на державних установах прапори СРСР.

Влада навмисно минулим відвертає нашу увагу від сучасного та майбутнього. Публічними сварками про те, чи був Голодомор геноцидом, вони намагаються відволікти нас від того Голодомору та геноциду, який вони розпочали сьогодні.