хочу сюда!
 

Катерина

36 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 31-40 лет

Заметки с меткой «мои стихи»

Билет

Хочешь чаю? Прости что не кофе,

Я его и не очень-то пью.

Компенсацию будешь? Есть строфы

Отразившие память мою.

Отразившие мысли и взгляды,

Может странные, может и нет.

Не отнекивайся, нет, не надо,

Это мой к пониманью билет.

Вот он, жёлтый, немного примятый,

С поперечной полоской «Контроль».

Забирай – и в мой мир необъятый,

Где сыграю тебе свою роль.


22.03.2016 

Пішов невдаха день зі сцени

Пішов невдаха день зі сцени,

Небесний світить пантеон,

Я дивлюсь в ніч, вона – у мене,

І щось шукаємо разом.

Під голубими ліхтарями,

Ламаючи кайдани брам,

Шукаєм довго, та що саме?

Не знаю відповіді сам.


21.03.2016

Солнечный выстрел. Метко!

Солнечный выстрел. Метко!

Чёрная ночь – наповал.

Боже, опять эта клетка –

Тел человечьих металл!

Боже, опять эти взгляды –

Вакуум взглядов богаче!

Серые ходят отряды,

Будто война, не иначе.

Катится в тартарары

Кем-то приглаженный мир,

Толпы – на битвы, в угаре,

Я лишь один дезертир.


21.03.2016

Якщо ти можеш – поясни

Якщо ти можеш – поясни,

І, як не можеш, спробуй теж:

Чому тебе приносять сни?

Чому у них немає меж?

Чому я з днями сам на сам,

А в снах з тобою ще хтось є?

Чому я бачу тільки там

Тебе, і погляд розтає?

Чому і в снах блукає шлях,

Яким до тебе йду роки?

Чому з мовчанням на вустах

Своєї не даєш руки?

Чому і дихання весни

Тебе від мене стереже?

Якщо ти можеш – поясни,

Бо я заплутався уже.


21.03.2016

В моём саду

В моём саду, где носятся слова

И застывают в янтаре камеди,

В саду, где до сих пор блестит листва

Горячим цветом золота и меди.

Где запахами хочется дышать,

Где ветер треплет волосы ладошкой,

Где о вселенной нет охоты знать,

Где доброта совсем не понарошку.

Где для свободы – никаких плотин,

Где боли крик теряется и глохнет,

Хожу по тропкам до сих пор один,

И буду там, пока он не засохнет.


20.03.2016

Палач

Кому дыба, кому-то – плаха,

Кому – удавка неудач,

Кому-то яд единым махом,

А мне – молчание палач.

Мне тишина как гильотина,

Что в шею вцепится вот-вот,

Сосущий плен болотной тины

И пыток лагерных оплот.

Пусть ветер катится холодный

От Ваших уст. Быть посему.

Вы говорите что угодно.

Я не обижусь. Я пойму.



20.03.2016

По лезу ножа

Небеса, небеса,

Я, нарешті, вас чую,

Бо епоха мовчання

Помирає уже,

І по лезу ножа

Не іду, а танцюю,

Забираю своє,

Відганяю чуже.

Ви все знали,

Я вірю, ви все ж таки знали,

Що я роблю отут,

В світі глухонімих,

Ви не просто мене

На цю землю послали,

Мабуть, щоб розбудив

Співчуття в вас самих.


20.03.2016

Дивлюсь у душу

Дивлюсь у душу,

Стільки слів

У ній лежало – точно ж знаю,

У папці «Спам»

Нема листів,

У папці «Пам'ять»

Теж немає.

Немов покинули мене –

На світі все колись минає,

Лишилося

Ім’я одне,

Та й те з роками

Розмиває.


19.03.2016

За порог, за двери

За порог, за двери,

Из клетки – вон!

Выпить утро,

Совсем не хмелея,

Растереть в порошок

Провинившийся сон,

И, в душе с каждым шагом

Светлея,

С каждым шагом смелее

Идти и идти,

Пусть не зная куда

И без смысла,

Но, в итоге, ответы скорее

Найти,

На вопросы, что гроздьями

Виснут.


19.03.2016

Горить вогонь з минулих днів

Горить вогонь з минулих днів,

Йому не дочекатись нових,

І снів вже спалений архів,

І слів, і спогадів чудових.

Уже розсипалась у прах

Хмільного спокою примара,

І, навіть, подих на губах

Кипить від внутрішнього жару.

Ще небагато і згублю

Я розум в полум’ї живому,

Але тебе я не спалю,

Я краще сам згорю у ньому.


19.03.2016