Хтось сказав мені: – смішний диваче,Твоє серце у пустій турботі.Чом за Україною ти плачеш,Звідкіля твоя дурна скорбота?Це ж лише історії химери,Для віків то є хвилева піна!Геть проходять планетарні ери, –Що твоя мізерна Україна?!І твоя співуча ніжна мова,І пісні трагічні, елегійні – Лише слід чаклунської підкови,Що згубили коні чародійні!Я сказав: – Можливо, хай так буде,Зрештою – усе на світі тлінне...Тільки що ж мені наповнить груди,Як із серця піде Україна?І яку я пісню заспіваю,І які...

Читати далі...