хочу сюда!
 

Александра

42 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «економіка україни»

Условия Креативной Экономики

Что такое КЭ. И почему в Украине практически нет креативного бизнеса.


Когда основной доход бизнесу страны приносят ИНТЕЛЛЕКТ, ИЗОБРЕТЕНИЕ, ВЫДУМКА, её экономику называют креативной. КЭ основывается на: 1. финансовом благополучии страны, 2. образовании, 3. массовом инвестировании в новые продукты и проекты.


Инновации и всё то, что можно назвать общим словом «креатив», развиваются в странах, где услуги занимают большой процент годового ВВП, и где экономика не зависит от материального производства. Когда финансовым локомотивом страны является «креативный бизнес», появляются не только новые продукты потребления и услуги, но образуются целые индустрии. КЭ — это экономика прорывов и суперновинок.


Люди, которые являются двигателем КЭ, делятся на две группы. Первая — это свежие мозги, молодые люди и их объединения, обладающие знанием новейших технологий. Вторая — это обладатели денег (инвестиционные банкиры и фонды, корпорации, частные инвесторы), вкладывающие в прорывные идеи. Потрясающий симбиоз, который существует только в развитых странах.



Противоположной стороной медали является СЫРЬЕВАЯ ЭКОНОМИКА СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ТИПА, как в Украине и ряде других бедных стран. Это экономика старой формации, ориентированная на грубый физический труд, производство предметов широкого потребления и примитивные перепродажи. Креативной экономики на нашей территории не было даже в самые пиковые периоды экономического роста. Так, например, когда в СССР в 1988-м было разрешено предпринимательство (Закон «О кооперации в СССР»), это не привело к инновационным прорывам.


Государство разрешило своим гражданам зарабатывать деньги, стать капиталистами, о которых они могли только читать у Теодора Драйзера в «Финансисте». Люди массово ринулись открывать кооперативы и зарабатывать деньги, не имея представления о законах рынка, не имея специального бизнес-образования. Разбуженный государством предпринимательский класс продвинул экономику вперёд. Однако это не привело к появлению инноваций.


Советские предприниматели, люди «новой экономики» осваивали то, что Запад освоил уже давно: компьютеры, современные технологии и оборудование, автомобили, бытовую технику, товары потребления. Собственных идей у предпринимателей конца 80-х-90-х годов практически не было, это касалось даже телевизионных программ, кино и музыки. Эпоха освоения государственных площадей, которые государство передало в распоряжение новой буржуазии, не закончилась с переделом госсобственности. Малый и средний бизнес адаптируется к дурным, обдирательским законам, как может. На креатив не хватает ни времени, ни сил, ни денег.


Экономика освоения базируется на захвате чего бы то ни было (начиная от завода или фабрики и заканчивая двумя квадратными метрами у перехода для мелкой торговли). Креативная экономика основывается на создании нового, что способно изменить саму человеческую жизнь. Примером сверхуспешного креативного проекта являются прорывная технология «блокчейн» и криптовалюта. Энтузиазм молодых инноваторов и участие финансовых воротил превратили никому неизвестный бренд в криптомонтра, о котором говорит весь мир.


Чтобы Украина стала страной с креативной экономикой, здесь должно быть больше экономических свобод, чем в Европе и Америке, ниже налоги, чем у соседних стран и максимально упрощён доступ к финансам. Не получится создать креативный бизнес в депрессивном регионе, в селе Оторвиколёсовка, где царят пьянство и нищета. Для креативного бизнеса нужна благоприятная среда в виде платежеспособных потребителей и простых условий ведения бизнеса.


Новые возможности появляются с новыми Свободами. По-другому не бывает.

5.10


Законы денег

Деньги идут туда, где выгодно, безопасно и интересно.

Уолл-Стрит, 115 этаж. Распорядительный совет в полном составе. На огромном электронном табло карта мира. Эти люди в дорогих костюмах, ослепительно белых рубашках сегодня примут решение, куда двинутся деньги. Они распоряжаются огромными финансами и знают, что именно из-за движения денег происходят все перемены в мире. Эти люди думают про деньги, говорят языком цифр, оценивают всё деньгами и работают для того, чтобы получить ещё больше денег.

На огромном электронном табло чётко видно денежную карту мира. Яркими огнями светятся главные мегаполисы. Чем выше плотность населения, тем сильнее огонь денег. Горят Нью-Йорк, Бостон, Лос-Анджелес, Майами, Париж, Лондон, Берлин, Москва, Токио. Деньги растянулись по узкой ленте между 37 и 42 параллелью Земли. Практически вся Европа светится деньгами, но на карте есть и тёмные участки, где денег очень мало. Даже территория США освещена не полностью.

Точечные офшоры по всему миру горят скоплением денег. Деньги идут туда, где выгодно, безопасно, комфортно. Карта Европы равномерно покрыта плотной массой денег до границы Беларуси и Украины. Дальше пространство темнеет. Немного горит Минск, чуть ярче Киев, и ещё ярче светится скоплением денег Москва, а вокруг – экономическая пустыня. Украина – обеднённая деньгами территория со светящимся Киевом.

Воротилы с Уолл-Стрит внимательно всматривались в карту. Они знали, что деньги, как живые организмы, способны оживлять города и страны. Докладчик электронной указкой показывал на территорию между Россией и Европой.

- Это Украина, - сказал он. – На её территории проживает 46 млн. населения, и ежегодно из этой страны выезжает более 100 тыс. человек. Богатая элита хранит деньги в офшорах. Эта страна наполнена ресурсами, здесь хорошая инфраструктура, у нас есть блестящие возможности инвестиций в Украину. Но на этой территории должно стать выгодно, безопасно, интересно деньгам. Территория свободная от налогов между Россией и Европой, открытые границы для свободной торговли, отсутствие пошлин и акцизов, и в результате – новый мировой Клондайк. Украина гораздо перспективнее, чем Грузия: территория больше, а значит, больше и объёмы. Господа, нам нужно направить усилия на пропаганду идеи экономической свободы! Через некоторое время Украина будет просить новые займы, её экономика практически останавливается, ей понадобятся новые экономические свободы. Идея освобождения от налогов и бюрократии может увлечь за собой людей, и мы сможем расселить деньги в огромном количестве в Украине.

У граждан Украины появился шанс разбогатеть, для этого нужно просто пожелать денег. Деньги хотят туда, где выгодно, безопасно и интересно.

www.balashov.com.ua

Учителя, шейхи и диктаторы

Цивилизованные шейхи дают возможность работать и зарабатывать. Тупые диктаторы делают подачки своим гражданам.

Правительство ловко сняло проблему с учителями!

Двадцатипроцентная надбавка к окладу, и нищие, обездоленные, полуголодные учителя расползлись по своим норам. Завтра придут шахтеры, тоже могут получить надбавку, если придут пенсионеры, то доброе правительство даст двадцатипроцентную надбавку и пенсионерам. А в это время правительство может прекрасно косить бабло на торговле газом, на махинациях с НДС, великолепно наживаться на госзакупках, участвовать в дармовой приватизации для своих, продолжать обеспечивать рост олигархических капиталов, прижимая повсеместно малый и средний бизнес запутанными налогами. И считать такое положение дел нормальным. Так же думали в Египте, Тунисе и в Ливии…

На фото: Объединенные Арабские Эмираты

На фото: Ливия, Триполи

Полковник Каддафи, обеспечивший своим гражданам неплохую пайку в виде всевозможных льгот и выплат, тоже думал, что осчастливил свой народ. Но люди все-таки задали себе вопрос, почему клану Каддафи с его сыновьями можно зарабатывать миллиарды, а им остается довольствоваться четко размеренной пайкой. Этот простой вопрос взорвал всю Северную Африку, и как фишки домино, посыпались тупые диктаторы.

А вот Объединенным Арабским Эмиратам ничего не угрожает, потому что для своих граждан они создали безналоговый рай и дали возможность бесконечно обогащаться, владея всевозможными бизнесами. В результате в ОАЭ такие же бедуины, как в Ливии, Тунисе и Египте, быстро развиваются и становятся владельцами и директорами туристических, строительных, торговых компаний, а также владеют банками и вовлечены во всемирный процесс производства и потребления. Всего за 30 лет в ОАЭ произошло чудо: бедуины с верблюдов не просто пересели на «Мерседесы», а стали чуть ли не самым состоятельным народом мира, потому что у них появилась возможность зарабатывать без ограничений. В Арабские Эмираты хлынули рабочие со всего Ближнего Востока и Африки, делая бывших бедуинов еще богаче. А шейхи продолжают контролировать главный природный ресурс страны – нефть, его добычу и реализацию. Разница с Ливией в том, что Каддафи дал пайку, а шейхи дали удочку и научили ловить рыбу. Да еще и не берут за рыбную ловлю налог.

Пайки учителям, рабочим, пенсионерам в виде небольших надбавок – это жалкие подачки, а людям необходимо предоставить возможность роста, возможность зарабатывать. А для этого, в свою очередь, нужно их освободить от налогов, а значит, убить на корню коррупцию и включить Украину во всемирный процесс производства и потребления.

Новый экономический курс Украины, диаметрально противоположный азаровскому, может обезопасить Януковича от того, чтобы стать украинским полковником Каддафи и сделать из него цивилизованного шейха Украины, которого любит народ. Так же сильно, как любят граждане ОАЭ свое правительство и почитают за то, что их шейхи за 30 лет создали самое богатое и процветающее государство арабского мира. И, кстати, добыча нефти занимает всего 12% в ВВП ОАЭ, а остальное – туризм, торговля, строительство, транспорт, логистика и банковские операции.

Молодежь несогласная на подачки нашего правительства и нежелающая выезжать в другие страны огромной толпой в правительственном квартале может повернуть экономический курс государства, заставив Януковича быть цивилизованным шейхом, а не раздающим подачки полковником Каддафи.

5% с продаж и отмена всех остальных налогов обеспечит поступлений в бюджет больше, чем сегодняшние запутанные налоги, убьет коррупцию, сократит армию чиновников втрое и обеспечит невиданный прилив инвестиций в Украину, как это произошло в Арабских Эмиратах. И вся слава может достаться Виктору Януковичу, если, конечно, он действительно желает блага народу Украины.

Чому урядовці дурять громадськість у питаннях ціни на газ?

З 1 серпня 2010 року ціни на газ для населення підвищилися у середньому на 50%. Однак не встигла громадськість звикнути до нових цін, як уряд «порадував»: підвищення не останнє - що з квітня вартість газу збільшиться ще на 50% і далі йтиме вгору кожні півроку - поки «не досягне паритету з імпортними цінами». Тобто ціни для українських споживачів планують зробити рівними ціні на російський газ. 

Такі драконівські міри уряд пояснює вимогами МВФ, що надає нам кредити. Однак схоже на те, що фраза «ціни на газ досягнуть паритету з імпортними» з’явилася в меморандумі української влади з МВФ, не стільки «з вини» міжнародного фонду, скільки - з волі вітчизняної влади.  Керівник НКРЕ не знає ціну на вітчизняний газ

Логіка вимог МВФ до України була такою - ціни на газ повинні бути «економічно обґрунтованими». Тобто - забезпечувати бездефіцитне існування НАК «Нафтогаз України», аби компанія не фінансувалася з бюджету і з кредиту МВФ. А для «економічно обґрунтованих» цін зовсім не обов’язково підсаджувати населення на російські ціни на газ, адже в Україні існує вітчизняний видобуток. Чомусь про нього урядовці останнім часом начисто забули. Наче його не існує! А він є, ще й який!

В 2009 році Україна закупила 33 млрд. кубометрів російського газу, а свого добула 21 млрд. кубометрів. Такий величезний об’єм власного газу, якщо вливати його в загальний газовий котел, звичайно, впливає на ціну кінцевого продукту (нагадаю, ще в першій половині 2010 року наш газ коштував в середньому 30 доларів за тисячу кубометрів).  В такому випадку не зрозуміло, чому населенню пропонують перейти на ціну імпортного газу. Тим паче, що ціна на імпортний газ в Україні - не лише ринкова ціна газпромівського блакитного палива, яке транспортувалося до нашого кордону тисячі-тисячі кілометрів, це плюс політична надбавка за програмою «поставити Україну на коліна» і мінус різні поступки української влади (цього річ - здача Севастополя). Тобто, зовсім не ринкова ціна, яку дещо обмежує лише наш вітчизняний видобуток.  Куди ж тепер - після угоди з МВФ - подінеться наш вітчизняний газ, який традиційно «пускали» на потреби населення? У відповідях на ці питання посадовці останнім часом демонструють відсутність логіки та недомовки. Так, після одного з засідань уряду журналісти обступили в коридорі керівника НКРЕ Сергія Тітенка. Головне питання до чільника Національної комісії з регулювання енергетики - куди подінеться вітчизняний газ, якщо населення переведуть на імпортний. Тітенко почав переконувати, що для населення, як і раніше, спрямовується газ вітчизняного видобутку, а ціни піднялися тому, що піднялася ціна на цей газ, бо раніше добувні компанії «Нафтогазу» працювали собі у збиток.  «Так скільки тепер коштує газ вітчизняного видобутку?» - спитав автор.  «822 гривні», - чітко відповів Тітенко.  Автор перепитав, чи він правильно зрозумів, що це нова ціна на газ вітчизняного добутку.  «Так», - дратуючись відповів Тітенко.  Яким же було здивування автора, коли він знайшов постанову НКРЕ від 27 липня 2010 про підвищення ціни на газ українського видобутку. Виявилось, що ціни в 822 грн. там і близько немає. НКРЕ затвердила такі ціни на газ власного видобутку без ПДВ: ДК "Укргазвидобування" - 350 грн за 1 тис. куб. м, ДАК "Чорноморнафтогаз" - 456 грн за 1 тис. куб. м, ВАТ "Укрнафта" - 458 грн за 1 тис. куб. м з терміном введення їх в дію з 1 серпня 2010 р.  Перша компанія (газ якої коштує найдешевше) видобуває 80% українського газу. Навіть якщо додати до цих цін ПДВ, виходить, що середня ціна українського газу – 55 доларів за тисячу кубометрів. Так чому Тітенко сказав неправду, навіщо заплутувати журналістів та громадськість? При наявній нині ціні на вітчизняний газ 55 доларів за тисячу кубометрів (з ПДВ) імпортна ціна на російський газ 238 доларів (без ПДВ) ну ніяк не може бути «економічно обґрунтованою» для споживачів серед населення. Економічно обґрунтовану зараз порахуємо. Але спочатку хотілося би зауважити ще одну цікаву деталь. Постанова НКРЕ спеціально для Коломойського В останній постанові НКРЕ зробила найдорожчим газ вітчизняного видобутку, який добуває ВАТ «Укрнафта». Хоча завжди найдорожчими були розцінки на газ, добутий ДАК «Чорноморнафтогазом». Що логічно, адже компанія добуває газ у найважчих умовах на шельфі Чорного моря. Нині влада керується іншою логікою, де головне - наповнення кишень лояльних олігархів. Адже ВАТ «Укрнафта» заслужила найвищу розцінку на газ лише тим, що ця компанія напівприватна і контролюється відомим олігархом Ігорем Коломойським. Взагалі підвищення ціни на газ вітчизняного добутку мало сенс. Адже, коли газ коштував в середньому 30 доларів, у державних компаній не вистачало грошей на розвідку та буріння нових свердловин. Так само мало було користі і від напівприватної «Укрнафти». Як у свій час стверджував причетний до «Укрнафти» депутат Ігор Палиця - компанія консервувала свердловини, щоб не продавати газ у збиток. Нині, як стверджують представники добувних компаній, нова ціна дозволить відкладати необхідні гроші для розвитку добувної галузі. Отже, ціна на вітчизняний газ нині не занижена і економічно обґрунтована. Тепер порахуємо: яка економічно обґрунтована ціна газу для населення, якщо воно користується вітчизняним газом плюс імпортним газом на ті об’єми, яких не вистачає. Трохи цифр… За даними Держкомстату, в 2009 році в Україні газовидобуток становив 20,3 млрд. кубометрів. Населенню в 2009 році було відпущено 16,8 млрд. кубометрів газу, тобто вітчизняного продукту для цієї категорії споживачів вистачило, ще й залишилося б, але в даних статистики є ще так звані комунально-побутові потреби — 9,3 млрд. кубометрів. Отже імпортного газу для населення було закуплено 5,8 кубометрів.Тепер змішаємо російський і український газ з його новими цінами і вирахуємо економічно обґрунтовану ціну з ПДВ на газ для населення. Округлимо в більшу сторону і отримаємо 115 доларів за тисячу кубометрів з ПДВ, переведемо в гривню, знову округлимо і отримаємо 920 гривень. Додамо послуги транспортування - вийде трохи більше тисячі грн. Ця цифра демонструє - вже після серпневого підвищення ціна на газ для населення стала дійсно економічно обґрунтованою. Адже нова вартість газу, встановлена для підприємств теплокомуненерго - 1309 грн. за тисячу куб.  Газ для приватних домогосподарств в двох основних категоріях коштує 720 грн. за тисячу кубометрів і 1190 грн. за тисячу куб. Отож навіщо підвищувати ціни на газ в квітні ще на 50%?  Ось чому важко зрозуміти мотивацію влади, яка прикриваючись вимогами МВФ, збирається урівняти ціну на газ для населення з імпортними цінами. Тут ще варто додати, що українська влада зібралася будувати під Одесою термінал для отримання скрапленого газу. В портах Європи такий газ коштує близько 150 доларів за тисячу куб. метрів, отже якщо він з’явиться в Україні - також гратиме на пониження економічно обґрунтованої ціни на газ для населення та промисловості. Таким чином дуже цікаво знати, які справжні цілі в авантюри, що зветься – «підвищення ціни на газ для населення до рівня імпортних». Корупцію не оминути… Звісно, НАК «Нафтогаз» може отримувати більші кошти не лише у випадку підвищення цін для населення, а якщо просто виключити корупційні схеми, що існують в газовій сфері. Наприклад, чимала кількість власників квартир користується газовими плитами при відсутності газових лічильників. Вони платять за нормами споживання. Однак норми ці були встановлені ще в середині 90-х, коли українці набагато більше користувалися газовими плитами – готували їжу, гріли воду і навіть освітлювали приміщення під час планового виключення світла. Нині функції газової плити в цих домогосподарствах у великій мірі перебрали на себе електричні пристрої: мікрохвильові печі, електро-духовки, електричні бойлери для нагріву води. Отже норми газоспоживання в цих квартирах істотно завищені. Таким чином актуальним стає питання: куди йде зекономлений за нормами газ, який вже оплачений населенням. Теоретично він лишається в розпорядженні власників облгазів. Отож недарма олігарх Дмитро Фірташ завжди намагався встановити контроль над облгазами по всій країні. Звісно, власникам облгазів дуже вигідно, щоб ціна на газ зростала - тим вище буде прибутковість цього маленького хитрого бізнесу. Такий ласий газовий пиріг Так само окремим особам у владі може бути вигідне підвищення ціни на газ для населення до рівня імпортної. Простий приклад – «Газпром». Не секрет: монополіст давно працює не стільки на народ Росії, а передовсім на велику дружню родину колишніх розвідників на чолі з Володимиром Путіним. Заради благополуччя цієї родини, керівництво Росії також поступово переводить свій народ до «європейських цін на газ». Можливо про такий сценарій мріють і українські високопосадовці. А для цього, в першу чергу, треба привчити населення до високої ціни на газ, бо за цим відкривається широке поле для діяльності.  Якщо, скажімо, населенню продавати газ по ціні імпортного, то тоді вітчизняний газ для забезпечення того самого населення вже не знадобиться, і його можна буде відправляти на експорт. Зважаючи на об’єми газу власного виробництва, можна тільки уявити, скільки нових мультиміліонерів «підніметься» на таких операціях.  Взагалі-то дивно, що в країні, де вже давно приватизовано все більш-менш корисне, зберігся в державній власності такий ласий шматок, як державний видобуток газу. Фактично це самий цінний актив НАК «Нафтогаз України». Його цінність куди вища, ніж навіть газотранспортна труба, прокачка по якій з року в рік все падає. В попередні роки приватизація видобутку газу була неможлива, бо вітчизняний газ грав роль палочки-виручалочки, якою затикали всі бюджетні діри, і країна жодного року зимою не замерзла. Якщо ж привчити населення до імпортних цін, то поступово і цей ресурс можна буде роздерибанити. До речі, в Партії Реігіонів багато поціновувачів такого бізнесу. Наприклад, ще кілька років тому газ і нафту в країні добували не лише силами НАК «Нафтогазу», а й НАК «Надра України». Наразі остання «розтягнута» повністю - всі її, варті уваги, ліцензії та активи, перейшли в приватні руки. В основному - представників Партії Регіонів. Нині всі ці приватники добувають не багато - близько 2 млрд. куб газу на рік, і напевне всі ці газові бізнесмени ласо дивляться на державний добуток НАК «Нафтогазу», що складає близько 20 млрд. кубометрів газу на рік. Також не можна не зауважити, що перехід населення на ціни імпортного газу надзвичайно зацікавлена Російська Федерація. Якщо ціна для газ в хатах та квартирах українців буде залежати від знижки, яку дасть в кожному конкретному році Росія, відповідно громадськість України буде тепло підтримувати навіть найбільш збочену форму дружби з нашою північною сусідкою і буде готове віддати за цю дружбу все більш-менш цінне, що ще збереглося в нашій державі. І чи так нам потрібен кредит МВФ, щоб йти на такі жертви? Експерти стверджують, що конче потрібен. Що ж, будемо їм вірити. Але зовсім немає віри, що цей кредит піде в користь. Адже скільки було кредитів, стільки країна знала схем по їх дерибану. Можна згадати кредит на 1 млрд. грн, який в 2007 вибив Микола Азаров у «Морган стенлі» для будівництва доріг. Цей кредит розчинився в повітрі за якихось півтора місяці, жодна «ямкуватість» і «горбкуватість» за ці гроші не була усунена. Можна згадати кредит МВФ, що мусив піти на спасіння української банківської системи в розпал фінансової кризи, а потрапив в кишені власників обраних АКБ. Особливо голосним був скандал з банком «Надра України», де мільярд рефінансування перекачався на рахунки підприємств, які раптово збанкрутіли. Отже в ситуації з підвищенням ціни на газ для населення далеко не все чисто. Вигідна така «реформа» буде лише окремим українцям, постраждають мільйони громадян. І навряд чи українцям допоможуть субсидії. Де є пільги, там є корупція, а корупція не благо для населення, а знов таки заробіток для обраних чиновників. Тим паче не завжди субсидії отримують найнужденніші. Кілька років тому у нинішнього міністр топлива та енергетики багатія Юрія Бойка журналісти спитали, скільки він платить за газ: « По самій низькій ціні, - сказав Бойко, - бо в мене шестеро дітей». Ось воно символічне обличчя українських пільговиків. автор:  Татьяна Чорновіл, Відголос.com