хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «коельо»

Створюємо власний добробут – ч. 24 Уникаємо пасток)

Привіт всім, хто навіть в передсвятковій метушні примудряється приділити хвилинку для роботи над собою)

Ми увійшли в контакт зі своїми почуттями і крок за кроком звільняємося від накопиченого емоційного непотребу. Ті, хто щодня виконує практики з публікацій, вже відчувають зміни самопочуття, настрою, стану. Займаючись самопізнанням, ми очищуємося від суперечливих установок і почуттів. Їхнє місце заповнюють любов, радість, умиротворення, миттєвостями навіть щастя і задоволення. Поступово ми входимо в режим прийняття благ – стаємо вдячними і благополучними.

Сьогодні ми почнемо говорити про те, які бувають пастки на етапі прийняття благ і як їх уникнути.

Першою такою пасткою є смуток (журба). Всім знайоме це відчуття. Коли опускаються плечі. Куточки губ повзуть вниз, набуваючи виразу сумного смайлика. Про такий настрій ми говоримо, що людина “кисне”, “хандрить”.

Періодично в пастку смутку потрапляють всі, хто намагається створити якесь складне бажання, втілити важливий для себе проект. Різниця тільки в тому, наскільки людина вирішує піддатися цьому настрою. У смуткові є щось від дитячого нетерпіння, нездатності спокійно переносити час виконання замовлення. Ще в журбі є частинка невіри і сумнівів. І все це щедро присмачено спогадами про далеко не найприємніші моменти свого життя.

Це потужна пастка – вона здатна як блокувати прийняття, так і істотно затягувати час виконання бажання. Адже піддавшись такому настроєві, людина фокусується на нестачі. Вона засмучена, що ще не має бажаного. І така концентрація уваги негайно дає свої результати – виконання замовлення починає затягуватися. Випромінювані зневірою вібрації притягують все нові і нові небажані ситуації.

Хороша новина в тому, що з цієї пастки дуже легко вибратися. Вибравши інший настрій. Клац! перемикачем настрою. І просто вибираємо вдячність або радість. Цьому ми вже навчилися – згадуємо речі/події за які вдячні і підсилюємо це почуття до тих пір, поки воно повністю змінить настрій.

Ми володіємо всіма необхідними інструментами для того, щоб швидко виходити зі стану зневіри – Стрибочки, Крочки, Посмішка грудьми, Зігрівання душі, Внутрішнє джерело, йога для пальців (див. Попередні пости). Навчилися підживлювати свій дух через заняття, що приносять радість. А також НАПОВНЮВАТИ себе любов’ю (спочатку можна використовувати медитації Джоуела в аудіоформаті, а потім у Вас це почне виходити само собою, коли тільки забажаєте).

Любов не залишає місця зневірі та сумнівам. Немов потік цілющої джерельної води, вона змиває все поверхневе і несуттєве. Розчиняє все, що заважало жити і творити. І допомагає розквітнути чомусь дуже важливому в глибині нашої Сутності.

Дякую Вам за увагу! Чарівних всім вихідних!)

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-24/

P.S. Притча Коельо.
Воїнові світла знайома зневіра. Іноді йому здається, що просто несила пробудити у своїй душі бажане відчуття. Протягом багатьох днів і ночей змушений він перебувати в пригніченому стані, і жодна нова подія не може повернути йому колишньої наснаги. “Боротьба його закінчена”, – кажуть друзі. Воїну боляче і соромно чути такі слова, бо він знає, що ще не досягнув мети, до якої прагнув.
Однак він заповзятий і не кидає розпочате на півдорозі.
І ось в ту хвилину, коли він найменше того очікує, перед ним відкриваються нові двері.

Створюємо власний добробут – 21. Потреба у дозволі

Привіт всім) Вчора знайшовся дуже цікавий саботажник добробуту – страх виходу за рамки. Наша мета: новий рік – новий рівень добробуту. Новий рівень означає вихід за рамки. І допоки людина піддається цьому страхові, всі бажання і спроби досягнути успіху будуть наштовхуватися на невидиму перешкоду. Сама людина буде шокованою тим, що “працює все більше і більше, але все даремно”.

Ми вже розпочали звільнення від цього обмежувача добробуту. І торкнулися теми ПОТРЕБИ У ДОЗВОЛІ.

З самого дитинства більшість батьків підсаджують дитину на заборони та дозволяння. Далеко не завжди ці рамки логічні. Найчастіше продиктовані емоціями і власним комфортом. Виходить, що обмеження людині прищеплюється раніше, аніж вона навчається взаємодіяти із навколишнім світом. Це призводить до того, що навіть подорослішавши підсвідомо ми на все просимо дозволу.

Кумедно спостерігати, як накреслена на асфальті лінія або натягнута огороджувальна стрічка змінюють поведінку людей. Більшість вибирають діяти в окреслених рамках, навіть якщо рамки на 100% штучні і не мають ніякого відношення до дійсності.

Тому бажання для себе чогось більшого (кількості грошей, успіху, комфорту) або нового (сфери для самореалізації, розвитку нових якостей і здібностей) змушують нас інстинктивно оглядатися. Шукати підтримки і дозволу.

Але є гарна новина) Час згадати, що кермо знаходиться в наших руках. І дозвільні/заборонні повноваження теж. Ми і Президент, і Прем’єр-міністр, і Королі з Королевами власної життєвої ситуації. А тому можемо запросто дозволити собі отримувати більше грошей, займатися улюбленою справою і процвітати в ній, жити в більш комфортних умовах, будувати гармонійні взаємини, розвивати себе в будь-яких напрямках тощо.

Практика 1. Пишемо 2 списки. №1 – що хотілося мати в дитинстві і Вам це було дозволено. №2 – хотілося і не було дозволено. Записуємо як матеріальні бажання, так нематеріальні. Дивимося на написане і аналізуємо, які бажання з дитинства так і не вдалося реалізувати? Чого Ви хотіли, а цього так і не сталося? Які почуття зараз у Вас викликає спогад про нереалізовані дитячі бажання?

Практика 2. Відкриваємо свій список бажань, який ми написали на самому початку. І порівнюємо його зі своїми дитячими бажаннями. Які з них збігаються? Які дитячі бажання я намагаюся задовольнити? Чи справді в списку бажань записано те, що я хочу для себе в цей момент свого життя?

Практика 3. Пишемо дозвіл собі мати бажане від імені Президента/Прем’єр-міністра/Короля або Королеви своєї життєвої ситуації. “Я (П.І.Б.) дозволяю собі мати …, займатися улюбленою справою …, процвітати в ньому, заробляти (сума) в тиждень. Обіцяю приймати це з вдячністю і радістю. І так далі і тому т. п. – пишемо все, чого душа забажає і на що вистачить фантазії Дата, підпис – Президент/Прем’єр-міністр/Король або Королева своєї життєвої ситуації. І обов’язково печатка – ми ж тут не в ігри граємо, а даємо собі право на новий рівень добробуту. Час від часу дістаємо це дозвіл і нагадуємо собі, що дозвільні/заборонні повноваження в наших руках.

На цьому дозвольте відкланятися, високоповажні Королі і Королеви! Дякую за увагу! Гарного всім дня!

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-21/


P.S. Притча Пауло Коельо “Приборкання слонів”
Приборкувач тварин в цирку здатний керувати слонами, використовуючи дуже просту хитрість: коли тварина знаходиться ще в юному віці, він прив’язує одну з його ніг до стовбура дерева. Незалежно від того, наскільки сильно він бореться, молодий слон не в змозі звільнити себе. Поступово він починає думати, що стовбур дерева більш потужний, ніж він. Коли слон стає дорослим і володіє величезною силою, достатньо просто прив’язати його мотузочкою до молодого деревця, і він навіть не буде намагатися звільнити себе. Як і у слонів, наші ноги часто пов’язані тонкими нитками. Але з дитинства ми звикаємо до сили стовбура дерева і не наважуємося звільнитися від обмежень.

Аж доки не згадуємо, що кермо управління власною життєвою ситуацією в наших руках)

Створюємо власний добробут – 13

Вітаю Вас! Понеділок, може, день і важкий)

Але ми продовжуємо свої пошуки і сьогодні поговоримо про наступне почуття, яке здатне блокувати прийняття бажаного. Про почуття провини.

Образа і почуття провини можуть змагатися між собою за право називатися найбільш руйнівним почуттям.

Якщо Ви тренуєте своє сприйняття, то почуття провини, що випромінює людина, буде самим легко впізнаваним.

Також воно читається в погляді, голосі, позі. У всіх діях. Викликаючи в оточуючих незрозуміле бажання нагрубити людині, навіть копнути.

Почуття провини володіє дуже потужною вібрацією і тому здатне притягувати неймовірні неприємності на рівному місці. Адже провина передбачає покарання і позбавлення благ. Цей взаємозв’язок вихований у більшості з дитинства. Тому людина, яка вважає себе винуватою, САМА відрізає себе від джерела благ. Не дозволяє собі отримувати бажане і наповнюватися енергією. Як Ви розумієте, грошовою в тому числі.

Словами Коельо – звинувачуючи себе, людина постійно змушує перепрацьовувати свого Ангела. Який намагається по можливості нейтралізувати все те, що людина залучає в своє життя в такому стані. Самозруйнуючи себе почуттям провини, людина піднімає на себе руку. Посилюючи те, як поводилися з нею в дитинстві батьки та інші дорослі.

Наше завдання навчитися впізнавати в собі почуття провини і благополучно звільнятися від нього. Для здоров’я і добробуту. Для відновлення своєї внутрішньої сили, яка є необхідною для повноцінного життя.

Послідовність роботи буде чимось нагадувати відпускання образи. Спочатку ми виловлюємо в собі почуття провини. Потім починаємо звільнятися від нього через практикування ударів. Паралельно аналізуємо ситуацію. Вертимо її з усіх боків. Відкриваємо для себе вклад ВСІХ учасників ситуації в те, що сталося.

Приймаємо для себе як істину наступне – що МИ ВЧИНИЛИ ТАК виходячи з колишнього РІВНЯ РОЗВИТКУ. І наша робота над собою і є найбільшою СПОКУТОЮ. Тому що ми проводимо її, щоб подібне більше не повторилося. А це найбільше, що може зробити людина.

Потім прощаємо себе. І назавжди звільняємося від звички до самопокарання.

Практика 1. Робимо удари і боксуємо (докладний опис практик Лоуена в попередньому пості). Відновлюючи власну цілістність. Повертаючи собі свою силу.

Практика 2. Виконуємо вже знайомі нам практики Луїзи Хей з дзеркалом. Беремо дзеркало і говоримо: “Я прощаю себе”. Скажіть це кілька разів. Прислухайтеся до того, як звучить Ваш голос. Які почуття виникають в тілі. Чи з’явилися на очах сльози? Говоріть “Я прощаю себе” стільки, скільки вважаєте за потрібне. Потім промовляємо слова “Я прощаю себе. Я відпускаю минуле. Я дорожу собою”. Намагаючись відчути тепло і щирість. Потім промовляємо: “Я починаю любити себе і тим самим вирівнюю своє життя. Повертаю собі мою силу. Я заслуговую насолоду життям. Я прошу те, чого хочу, і приймаю з радістю та задоволенням” Як змінився Ваше стан? Наскільки вільно і легко дихається?

Практика 3. Відкриваємо засув (детальний опис в попередньому пості). Коли ми відчуваємо себе винуватими, то караємо себе, відрізаючи від світу. Від надходження різних благ. Від любові і радості. І тому необхідно заново відкрити цей життєво важливий канал заново. І наповнитися любов’ю.

Дякую всім за активність і увагу! Самопізнавального всім понеділка!

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-13/

P.S. Свої запитання надсилайте мені на пошту або сторінки в соцмережах - http://behappy.pp.ua/kontakti/

У зв'язку із зайнятістю не завжди можу приділити час переглядові коментарів. Дякую за розуміння)