Безмолвие рекой течет, заглядывая в мои глаза,Треск хвороста пустых слов не в счёт… – Что мне сказать?..Как остро нужен Бог оживляющий жизнь – всё пусто без Него!Бескровные губы. Пыльный сосуд. Потухший взгляд. А одним словом – ничего. Как фейерверки лозунги – иней пустых речей,На миг осветят душу и опять темно…Глаза прищурив, вглядываясь в мрак души: «Ты чей?..»А эхо пустоты: «Не знаю… – А знал?.. – Забыл… давно…» Давно забыты, царственные хоромы,Сокрыты дымно плесневелой...

Читати далі...

Сидить Вовка Пукін та й думку гадає Чому він не сокіл, чому не літає?... А так би міг просто собі захотіти- Розправив крильцята і нумо летіти! Давай своїх підданих Вовка просити Чи мо вони можуть йому підсобити? Та жоден йому відповісти не знав Бо їм Бог ні крилець ні думки не дав. Подумав Володя піду до хохла, У них не вродився, а вже голова, То може розкажуть ото, де беруть Пір'іни для крил і у чому їх суть? Приходить до хати, там дітки маленькі Горнуться так гарно до...

Читати далі...

Моя промова – єдине слово, Та мій язик немов вріс в піднебіння – Мов хтось в одну мить відібрав мою мову, Щоб більше не сіяв живого насіння.... Ця прикра новина, не станеться кризою І щупальцям відчаю – не задушити – Гіркоту і прикрощі в намисто я знизую, Бо щоб не мішали, в спокою жити… Те слово не мовлене – але ж воно є! – Я ніжністю погляду в тиші цій гучній, Теплом що зігріє, любов"...

Читати далі...