Навіяло трохи заміткою про фамілії
Зараз у мене дуже багато студентів з незвичними іменами - іноземними, старовинними, подвійними. Десь 50/50 зі звичайними.
І в останні семестри почала вимальовуватися цікава тенденція - чим дивніше ім"я тим більше ймовірність того що студент буде "проблемним" - пропускатиме заняття, невчасно здаватиме роботи і т.д. В цьому семестрі взагалі всі  кого я бачила за весь семестр один-два рази з незвичними іменами. А Івани-Василі-Марії вже давно все поздавали.
Скоро я так і почну вірити у вплив імені на долю )))

Осторожно мошенники!!!!

Сегодня в метро видела не совсем обычную попрошайку - женщина средних лет, крашеная блондинка, весьма прилично одетая, в белом костюме, ходит и собирает деньги на лечение девочки Лизы Кушнирук. В руках носит заламинированные документы - выписки из больницы, представляется тетей девочки.

Проблема в том что именно вчера родители девочки закрыли сбор денег на лечение, так как необходимая сумма уже собрана. Ни о какой "тете" уполномоченной собирать деньги ни на сайте девочки ни на Доноре информации нет.

Я задала той женщине вопрос о том кто она и почему собирает деньги если они уже не нужны, она что-то промямлила, спрятала документы в сумку и выскочила на остановке. Надеюсь я ее спугнула и наживатся на чужом горе она больше не будет. Но все же очень рекомендую не подавать деньги людям которые просят о помощи больным детям в метро, в 99% случаев это мошенники которые просто распечатывают документы реальных детей с сайтов благотворительных организаций...

Прошлась я по магазинам в поисках шлепок-босоножек и поняла что в очередной раз мои вкусы и мода разошлись как в море корабли...но к этому мне не привыкать,...

Интересно другое - я отлично понимаю что качественная обувь дешево стоить не может (хотя логики в том что босоножки стоят столько же сколько и зимние сапоги я все равно не улавливаю) Я также понимаю что дизайнерская и брендовая обувь стоит еще дороже качественной. Но хоть убейте, я не понимаю каким образом два ремешка и подошва могут стоить 4000 грн.

В продовження
http://blog.i.ua/user/1878599/944969/
http://blog.i.ua/user/376474/944950/
http://blog.i.ua/user/844249/944913/
http://blog.i.ua/user/1049001/944977/

Грабували в транспорті мене рази чотири - останні два рази були доволі відчутними  - фотоапарат і гаманець, але попередні дві крадіжки були дещо незвичними.
На першому курсі у мене витягли готовальню. Причому гаманець лежав зовсім поруч - чи то не встигли, чи то не намацали. Готовальню мені було жаль до сліз - подарунок діда, з його ще циркулями. Але чи то вона крадіям сподобалась, чи викинули десь зовсім далеко але пошуки в метро і навіть в найближчих урнах результату не дали...
Друга крадіжка була ще більш абсурдною - я забрала з РАГСу відеозаписи і фотографії з весілля сестри, причому віддали все - і роздруковані і плівки...і склали це все у пакетик з якогось ювелірного салону...мабуть він і привернув увагу крадіїв. До купи я тягла величезний стос анкет з підробітки, ручки у кулька не витримала тож в метро я поклала маленький пакет у великий і як могла притримувала підборіддям. А на Університеті виявила що маленький пакет щез. І в вагоні його нема...Потім було два "веселих" дні, про які я не надто хочу згадувати - мене звинуватили у тому що я викинула фотографії з заздрості...А потім, я вже ні на що не сподіваючись черговий раз проїзджала всі станції на яких я була в той день і на Вокзальній у кабінці чергової побачила той чортовий пакет...Його в кінці дня знайшли під лавкою прибиральниці...

Не можу сказати що я цього не очікувала, але як завжди сподівалась на те що люди таки колись порозумнішають...

Щойно з магазинів зникла гречка, як народ прийнявся за борошно. Аааа, караул, розбирай, пропаде, подорожчає!

От мені цікаво - скільки ще разів ми дружно будем ходити по тим самим граблям? Цей сценарій настільки часто повторюється що вже стає абсолютно передбачуваним. Цукор, олія, гречка, сіль, борошно - в ЗМІ проходить новина про те що "буде дефіцит і подорожчання", народ дружно гребе все з полиць магазинів, продавці радо потирають руки і згвинчуюють ціни, народ бачить що ціни ростуть і гребе ще активніше...товар зникає з полиць...уряд з барського плеча починає продавати "з держрезерву", пригадуються радянські часи - черги з 6 ранку, не більше 1 кг в одні руки...А потім через місяць все повертається на полиці, можливо трохи дорожче, але набагато дешевше ніж в момент пікового ажіотажу...А в коморах жирує міль, радо підчищаючі піврічні запаси "мудрих" людей...

Справжня зима, попри всю мою любов до неї таки мене скосила...планувала я вчора влаштувати романтичну вечерю, а натомість прийшлось залазити під ковдри і звідти помираючим голосом керувати власним лікуванням...

Тішить те що найближчі пари аж в середу, тож є час вичухатись не вовтузячись з лікарняним, бо за свідченнями тих хто його брав це зараз на рідкість проблематично, навіть в нашому державному КПІ...

Коротше кажучи в найближчі дні лежатиму в обнімку з ноутом і питиму літрами трави...Може навіть попідтягаю всілякі хвости коли трохи лихоманка спаде, бо зараз голова не варить...

За три дні - дві поїздки в маршрутках з пригодами і шкандалями...причом обидва рази один і той самий маршрут, прям карма якась

Перший раз водій прихопив якогось свого знайомого, в дупель п"яного. Мало того що він розвалився на два сидіння, так ще й придовбувався до всіх оточуючих пасажирів і поливав їм взуття пивом з відкритої пляшки. Водій при цьому робив вигляд що все нормально і взагалі він нічого не бачить. Навіть коли деякі пасажири почали вимагати повернути гроші за проїзд або висадити п"яницю він повернув гроші, але "дружбана" не висадив...

Другий раз у маршрутку завалилася тітка з двома дворнягами - без намордників і з мотузками замість ошийників і поводків. Що від тітки що від собак смерділо неймовірно. За проїзд вона не платила - звісно ж пенсіонер-інвалід на голову. Обматюкала всіх хто просив її принаймі зайняти одиночне місце, а не подвійне і почала читати на всю маршрутку лекцію про те що собак треба любити, а ті хто не хочуть прибрати їх з вулиць - нелюді і вбивці. Цього разу правда водій не витримав і висадив її на найближчій зупинці. Саме паршиве що вдома зняла зі штанів блоху - явно собачки "поділились". Тепер прийдеться черговий витрачатися на обробку банди від бліх (

Давно я так не лякалась...сьогодні моя п"яднадцятирічна пральна машинка-ветеран стала дивно гудіти і перестала відкачувати воду. Перезапуск не поміг, хоч сідай і плач...Ну все, думаю, плакала моя хлібопічка, прийдеться збирати на машинку або прати руками  - обидві перспективи не надто райдужні...

Та не дарма я в КПІ 6 років спідниці протирала. Розшукала в шухляді інструкцію, знайшла чарівний розділ "Можливі несправності". Виявилось що може мені повезло і просто щось в насос потрапило. Взяла викрутку і плоскогубці, злила вручну воду з машинки (заразом і підлогу на кухні помила) докопалася до того насосу і таки знайшла там пластмаску яка його блокувала Тепер як музику слухаю звук працюючої машинки

Цікаво, якою логікою керуються люди, які в маршрутці яка рухається скаженим слаломом, намагаються передати гроші не через тих пасажирів які сидять і мають дві вільні руки, а через тих які стоячи на одній нозі однією рукою тримають сумку, а другою хоч якось чіпляються за поручень?
Ще й щиро так обурюються коли відповідаєш що тобі нічим ті гроші взяти.

Була б на те моя воля, я б внесла в КК норму про те що злочини проти літніх людей це настільки ж серйозно як і злочини проти дітей. Бо старі, як малі діти, так само наївні, але, нажаль, набагато більш самостійні в своїх діях...
Позавчора на вулиці мою бабусю зупинила жінка і спитала дорогу до лікарні. Бабуся пояснила. "Ой, це так складно, може ви проїдете з нами і покажете? Ми вам заплатимо" На щастя бабуся погано почувалася, а тому відмовилась.
Тут пластинка змінилась: "Ой, у нас є речі, можна ми їх у вас залишимо, бо в лікарню з речами не можна". Бабуся повела ту жінку додому "подивитися чи буде місце для речей". За ними пішов якийсь чоловік, але на вході до під"їзду бабуся звернула на нього увагу і спитала до кого він іде, тож він мусив лишитись знизу.
В квартирі, очевидно побачивши що поживитися немає чим жінка ще раз змінила історію "Ой, нам потрібні гроші на операцію, поміняти ми не встигли, чи не могли б ви нам позичити 3000 гривень, а я вам лишу 500 долларів". На превелике щастя тут у бабусі спрацювало її делікатне ставлення до грошей, вона відмовилась і натомість запропонувала зателефонувати у швидку щоб їх відвезли до лікарні. Поки телефонувала - жінка зникла.
Я не знаю який янгол-охоронець мою бабусю уберіг, але це реально чудо що вона жива-здорова і з речей чи грошей нічого не пропало. Бо запросто могли або в кращому випадку просто обікрасти, або ще й стукнути по голові. Сьогодні про всяк випадок сказала діду замінити замки...