хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «миті життя»

...а взагалі я біла і пухнаста...

Справжня зима, попри всю мою любов до неї таки мене скосила...планувала я вчора влаштувати романтичну вечерю, а натомість прийшлось залазити під ковдри і звідти помираючим голосом керувати власним лікуванням... Тішить те що найближчі пари аж в середу, тож є час вичухатись не вовтузячись з лікарняним, бо за свідченнями тих хто його брав це зараз на рідкість проблематично, навіть в нашому державному КПІ... Коротше кажучи в найближчі дні лежатиму в обнімку з ноутом і питиму літрами трави...

Читати далі...

Про паніку і ажіотаж...

Не можу сказати що я цього не очікувала, але як завжди сподівалась на те що люди таки колись порозумнішають... Щойно з магазинів зникла гречка, як народ прийнявся за борошно. Аааа, караул, розбирай, пропаде, подорожчає! От мені цікаво - скільки ще разів ми дружно будем ходити по тим самим граблям? Цей сценарій настільки часто повторюється що вже стає абсолютно передбачуваним. Цукор, олія, гречка, сіль, борошно - в ЗМІ проходить новина про те що "буде дефіцит і подорожчання&quot...

Читати далі...

Миті лютневі...

Як завжди, з моїм єврейським щастям - весь січень я плювала в стелю, в"язала-вишивала, валялася на дивані, а щойно почався семестр, мені додали курсів і п"ятеро бакалавриків, як різко почали робитися ті дослідження які я вичікувала-видзвонювала по кілька місяців...Для остаточної повноти щастя мене призначили в оргкомітет конференції...Тішить тільки те що частина курсів почнеться з квітня і зараз розклад такий що я один тиждень вільна. Тож є ще шанси таки вкластися і передзахиститися...

Читати далі...

Самий казковий день...

[Приєднана картинка] Саме той день заради якого я чекаю зиму. День, коли після відлиги випадає мокрий сніг і залишається на гілках дерев і перетворює місто на казкове короліство...Ця краса живе кілька годин, але і в цьому її перевага - з нетерпінням починаєш чекати наступної зими і наступного казкового дня...

Осовремениваемся

Вот чего-чего, а выражения "ты не врубилась" я от своей бабушки не ожидала)))

Миті січневі...

Потроху оговтуюсь після бурхливого початку місяця...про минулі свята нагадують лише новорічні декорації і купа цукерок... Попереду два тижні канікул, можна спокійно зайнятися дисертацією, тіки натхнення покищо десь блукає, тому граюся графіками і вивіряю список літератури. Всі потрібні мені НДІ досі гуляють, тож зразки і дослідження знов відкладаються, принаймі на наступний тиждень... Двієшники цього року попалися класичні - навіть і не чухаються, особливо іноземці. Власне то їх проблеми...

Читати далі...

Цікава нація - УКРАЇНЦІ....

або ж ЯК МИ СВОЄЮ ВІДПОВІДДЮ ЗАВОДИМО ІНШИХ В СТУПОР..... ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ПОДРУЗІ З ІНШОГО МІСТА Ну про те що АМЕРИКАНЦІ ТУПІ, вже чули багато і НЕ одноразово... та хочу їх трішки виправдати - вони просто ПРЯМІ, ПРЯМОЛІНІЙНІ. І саме анлійська мова це нам показує, адже в ній є чітка схема, для них ЛОГІЧНА ( ну і для нас теж) тобто НЕ потрібно ДОМИСЛЮВАТИ ... все чітко і ясно - ХТО! що РОБИВ? а далі - коли? як? і далі за описом..... І зрозуміло, що...

Читати далі...

Сніг-сніжок засипав поріжок...

Ну що, я вас всіх вітаю з зимою. Цього року вона вельми пунктувальна ;) Сьогодні йшла через парк КПІ і на честь першого снігу годувала білочок горіхами, такі кумедні, підходять звісно з острахом, але принаймі половина бере горіх з долоні. Взагалі вони у нас дуже вгодовані і пухнасті, поміняли вже шубку з рудої на зимову сіро-сріблясту. Я все ще продовжую свою боротьбу з бюрократами. Як виявилось, протупив таки відділ аспірантури не давши мені направлення. В результаті мої папірці два тижні...

Читати далі...

Я злюща, або бюрократія рулить

Уууу, я зла...я дуже зла.... Прийшла я сьогодні у відділ кадрів зі стосом своїх папірців, а мені кажуть - а чого це вас по контракту одразу беруть? Не можна так...треба конкурс проходити (конкурс мені пройти не проблема, але ж можна було про це сказати в понеділок), ще й намагалися на мене наїхати тіпа я їм не сказала що я після аспірантури...послали в аспірантуру за направленням, а аспірантура каже - "А ми направлення тільки іногороднім даєм", коротше цирк на дроті...В решті решт...

Читати далі...

Миті пост-аспірнтські

Відзвітувала за аспірантуру. Вельми вдало, були зауваження по нюансах роботи, проте це очікувалось, але загалом враження я справила гарне. Головне що вклалася в необхідні 20 хвилин і не губилася відповідаючи на каверзні питання. Трохи розстроїлась бо одні ну дуже цікаві результати порадили прибрати з роботи через те що під них неможливо підігнати достеменну теоретичну базу. Не страшно звісно, мені ніхто не заважає в них продовжувати копатися і надалі, але трохи дістає формалізм, коли...

Читати далі...