[Приєднана картинка] Саме той день заради якого я чекаю зиму. День, коли після відлиги випадає мокрий сніг і залишається на гілках дерев і перетворює місто на казкове короліство...Ця краса живе кілька годин, але і в цьому її перевага - з нетерпінням починаєш чекати наступної зими і наступного казкового дня...

...тихі, але яскраво освітлені вулиці, такі спокійні, такі певні...на них я пізнавала світ, розбивала коліна на скейті, чемно йшла в театр в новенькому платтячку, вповільнювала кроки щоб відтягти прощання...я знаю тут кожен двір, очевидні і не дуже переходи поміж старими будинками...тут відчуття захищеності виходить далеко за межі квартири ...високі стелі і скрипучий паркет, величезний каштан заглядає у вікно...шафи зі знайомими напам"ять книжками...каверзна колонка (знов треба звикати...

Читати далі...

Безвременье - это время которого нет. Просто потому что никакие действия не возможны в силу неизвестности направления движения. Все что делается - не более чем поддержание жизнедеятельности.И в такое время любое разрешение ситуации, даже по наихудшему сценарию является благом. Поскольку даже негатив задает направление и дает отмашку на дальнейшие действия...

Сказала любовнику что иду к мужу. Мужу сказала что иду к любовнику. А сама пошла с девочками в кино (с) Три роботи це звісно непогано з точки зору з/п, але дуже напряжно у свята Зробила сьогодні фінт вухами і сказала в лабораторії та в НДІ, що йду гуляти на кафедру, а на кафедрі, що їду в Карпати. А сама поїхала прописуватись Про прописку то взагалі весело. Приїхали ми в суботу, глянули на чергу і одне працююче віконце...Тут бачимо об"ява - прописатися можна в Центрі надання...

Читати далі...

Я не можу сказати що я всіх свої родичів люблю, але з переважною більшістю бабусиних племінників і племінниць мені справді приємно спілкуватись. Тим більше що так склалось що я їх ровесниця, а декого навіть старша. Жаль тіки що ті кого я люблю найбільше живуть найдалі, тож рідкісні очні зустрічі це завжди море позитиву... Вчора і сьогодні зустрічалась зі своїм наймолодшим дядьком після десятирічної перерви. Цікаво так. Я його пам"ятаю зовсім хлопчиськом, а тепер серйозний такий...

Читати далі...

В кілька тижнів тому я витрусила його з волосся після прогулянки...павучку добряче повезло - замість того щоб потрапити у воду і поринути у нетрі каналізації він досить вдало впав на краєчок ванни...Не люблю просто так вбивати живих істот тим більше що нічого поганого павуки не роблять, тому не стала його змивати, а з цікавістю спостерігала як це вперте створіння таки викараскалось з ванної...Тер павучок живе у мене у ванній кімнаті, досить вдало дражнить і тікає від котяк і приходить...

Читати далі...

Складно уявити що років п"ять тому я навіть не знала толком про існування цього району. Роздумуючи на тему куди б його піти, я якось попросила друга показати мені канал. Ми довго йшли від метро якимись дворами і переходами і раптом вийшли до води. Тихий червневий вечір, темна вода, п"янкий запах лип, ліхтарі що ховалися в листі...Ще тоді я подумала що таке місце, попри будинки-коробки навколо, варто занести у список моїх улюблених місцинок Києва, на рівні з Софійським сквером...

Читати далі...

Регулярно зриваючи з дверей під"їзду всілякі об"яви звернула увагу на те що за останні кілька тижнів не зустріла жодної об"яви без граматичних помилок. Спочатку посміялась, подумала збіг, потім почала уважніше читати - таки так і є, в кожній об"яві щонайменше одна помилка, а то і більше. То квартири "Снимаю и здаю" то потрібен охоронець в "Харковском раене". Якщо вже так всі рвуться писати російською, то хоч би перевірку в ворді включали...Інше...

Читати далі...

Страшно було перші хвилини дві, далі з"явився азарт і разом з ним впевненість. Питань було багато, але цікавих і валити не намагались. Кажуть що відбивалась достойно. Я не пам"ятаю, бо ці півтори години мого життя випали з пам"яті. Послухаю стенограму, може згадаю. Трохи лопухнулась не перевіривши матеріали які роздавалися вченій раді, на 20 папок у 4 не вистачало одного папірця, і звісно вони саме ці папки і вхопили. Отримала втик від голови ради, але то був єдиний неприємний ...

Читати далі...

Сегодняшний день ознаменовался двумя проишествиями У одной из моих студенток украли телефон. Непонятно кто и непонятно как - в комнате было человек десять, все с одного потока, все друг-друга знают. Все они телефон видели (на столе лежал), все знали чей он...Никто из чужих вроде не заходил, только свои, но тем не менее телефон пропал... Исчезли ключи от туалетов, опять таки непонятно как и, главное, непонятно зачем. Сотрудники думают на студентов, хотя как по мне вряд-ли бы 4-5 курс...

Читати далі...