ГЕРОЯМ, ПОЛЕГЛИМ ЗА УКРАЇНУНайкращі! Найкращі твої, Україно,Відходять сини у далекі світи.Їх душі незламні і світлі відниніЛелекам на крилах додому нести. Як боляче, друже, тебе вже не бачить.Не взяти за руку, не вести розмов.Чи хтось був у змозі тоді передбачить,Як швидко ти спочин останній знайшов? Як швидко минули літа галасливі,Тебе залишивши навік молодим…Хай прокляті будуть ті покидьки хижі,Що край наш занурили в попіл і дим! Наш друже, ти став боронити країну,Ти нас від...

Читати далі...

Отак живеш собі спокійно, нікого не чіпаєш... А потім виявляється, що пісня на твої слова уже звучить у Львові. Вчора прийшло таке повідомлення на Фейсбуку. Запис живий, з музичного вечора у Лвівській кав*ярні "Вірменка". Ділюся з вами Дякую Віталію Накопало, Максу Правцю та Галині Ясинській за чудову музику і душевне виконання http://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1904520373162924&id=100008149384462&comment_id=1904669496481345&reply_comment...

Читати далі...

Друзі, ось і вийшла моя друга книга у Мультимедійному видавництві Стрельбицького. Запрошую до читання! Вийшло справді цікаво, з несподіваними поворотами сюжету, пригодами і загадками історії. За умовами співпраці з видавництвом, викладати її у вільний доступ я не маю права. Та ціна достатньо прийнятна. До того ж, половина коштів йде мені як роялті автору. Тож, купуючи книгу, ви трошки підтримаєте і мене у непростий час. Дякую https://andronum.com/product/lavlntseva...

Читати далі...

Друзі мої дорогенькі! Я щиро вдячна кожному за підтримку у таку важку для мене хвилину Нехай і вам Господь дає вірних друзів на життєвому шляху Бо лише справжні друзі будуть разом з тобою і журитися в скорботі, і щиро радіти успіхам, і подадуть руку допомоги у гірку хвилину Як я вже розповідала, за останні важкі місяці мені дивом вдалося написати нову книгу. Занурювалася у світ фантазій безсонними ночами - мабуть, душа таким чином хотіла утекти від реального світу...

Читати далі...

Друзі, хочу поділитися приємною новиною. Незважаючи на "пендюлі життя", я усе ж таки намагаюся писати. Почала співпрацювати з мультимедійним видавництвом Стрельбицького, шо якимсь дивом знайшло мене на просторах інету і запропонувало видаватися. Видають вони книги електронні, а не паперові - що для мене дуже зручно у нинішньому становищі. І ось маю першу електронну книжку під загальною назвою "Коли розум спить". Увійшли до неї 9 оповідань. Певно, деякі з них вам вже...

Читати далі...

Небесна Сотня – То в серцях вогонь.Він гаряче палав за Україну.Віднині тихим співом заспокойТи, земле рідная,Свою дитину.Пташиним співом,Шелестом трави.Блакитним небом,Злотим колоссям.Останній раз,Як мати, пригорниЧоло високеВ обрамку волосся.Небесній СотніШана й молитви,За чисті душі,Що злетіли в небо.Їм шлях високийБоже, освяти.І в мирі, Господи,Прийми до себе.© Наталія Лавлєнцева22.02.2014.[Приєднана картинка]

У Моринцях, на Черкащині, за наказом влади зруйновано унікальну історично-культурну пам*ятку заповідника "Батьківщина тараса Шевченка" - автентичну хату чумака Мефодія Тютюника, так звану чумацьку хату. Це - єдиний експонат такого масштабу, що зберігся до наших часів з тієї давнини. Це - єдина хата, що дійсно пам*ятала Шевченка. Адже решту експонатів було відтворено: хату Якима Бойка – діда Тараса по його матері, та хату Копія, у якій півтора року жила сім’я Шевченків...

Читати далі...

Останній літній день. Полинули до півдня Сполохані Дніпрові баранці. Змінило небо на хоругви сині Блакить прозору, ткану навесні. Хіба не вчора лиш берези віти Брунькам раділи після хуртовин? А скоро жовтому вогню рясніти, Й, свічу спаливши золотавих днин, У вранішніх туманах розчинитись… Привівши череду сльотавих снів, Не владне літо довше залишитись У поклику пташиних голосів. Лише в ажурнім плетиві рядків Йому не гріх на хвильку забаритись…

Я гортаю каміння слів, Щоб дістатись ключів живильних. Я звертаюсь до тих, хто Жив, В поклик ліри багатожильний Покладаючи сенс буття, Не лишивши собі ні йоти… Стлався струн тих болючий дотик Легким кроком у майбуття.

Щастя моє, Невагоме, Тендітне, Квітка, розквітла в камінні на мить. Крапля, В пустелю занесена вітром Губи давно пересохлі скропить. Щастя тендітне, Щодня – як востаннє, Квітам на скелях недовго цвісти. Перлів дорожчі хвилини, де пам’ять Ще не спалила у літо мости. Тихо життя із дерев облітає – Днями, і листям, й листами віршів… Миті, що серце твоє пам’ятає – Їх, Тільки їх на землі ти прожив. Решта – пустелі пісок і каміння. Кроків самотніх...

Читати далі...