А тиждень тому – все було не так.Лиш тиждень тому – все було не те.Хоча спочатку ворожив тат-там,А потім – там. І далі – не про те.І я, немов би в шоу «За стєклом»,Чужий – мов свій упізнавала дім.Потроху відтавала. І теплоТекло по венах – всупереч мені.І я жила. Жила – і грала роль.І танули крижинки попри біль…Тепер – пробач, мій Сніговий король,Та слово «Вічність» – залиши собі.Мені ж – казкарювання навпаки.І ворожінню криги– майже край…Це добре, що я вірила в казки.Прокинулась: «Ми разом»...

Читати далі...