хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «oliviya»

Oliviya с наступающим Праздником!!!! ДР!!!.

 

                                                                                          Оля!

Пусть ты "ушла"... но я тебя буду помнить всегда!!! И буду вспоминать твои замечательные ни с чем несравнимые великолепные стихи.!!!

И День рождения нельзя отменить!

С наступающим Тебя , Олечка, Днем Рождения!!!

Галактику Счастья тебе и Вселенную Любви!!! Море Нежности и Океаны Тепла!!!

Удачи во всём. И надеюсь, что ты еще к нам вернешься!!!

А ты умчалась…

Как жаль, что я не смог тебя здесь удержать.

Опять расстались…

Я бесконечно долго, даже Вечность… буду ждать. Я буду помнить… Я буду… звать. Вернись, скорее… Ведь от себя не убежать. Твой милый Образ. Я сохраню навечно в Памяти… своей. Довольно скоро… Надеюсь, ты опять придешь… ко мне. Пусть и во сне. Твой нежный голос… Мне напоет твои волшебные слова… Я буду помнить… Как ты меня к себе … звала!!! Вернись скорее… Весь Мир пустынен без тебя… Но всё же верю… Придешь ко мне ты Навсегда!!!

Мені сняться чарівнії сни

"Я б до нього приходила в сни,                              берегла їх від смутку й печалі, Я б летіла до нього в піснях,                              що дарує весна й солов’ї, Та чи буде він шепіт весни,                              серцем слухати, дивлячись в далі, Чи шукатиме він в її снах                              мої очі і вірші мої? Чи мене він покличе в політ,                              викладаючи зорями стежку, І чи буде любити мене,                              не любив як нікого ніхто? Хто ж мені, підкажіть, відповість                              на питань нескінчену мережку?.. Я ж люблю його… Серце лише                             розбивати не хочу я знов... "                     Oliviya

Мені сняться чарівнії сни, вони інколи ледь кольорові. В них приходить відлуння Весни - найчарівніша жінка у світі. Вона палко цілує мене, дуже ніжно торкаючись скроні. В її синьо –блакитних очах...  лиш для мене буяють там... квіти. В моїх синьо – смарагдових  снах...  бачу очі її волошкові. Мені сняться чарівнії сни, де вона по стежинці із зірок... Що, як краплі роси, в блискотінні своїм мерехтять. Прямувала  ходою легкою… на крилах кохання і мрії... І співала, щось тихо... Розчув  лише  ледве:"Ти мій"... Що кохає мене, усім серцем своїм в те я вірю. Я прокинувся вранці, із радісним подивом вірші побачив... І розчулено мріяв, в сподіваннях своїх знову очі твої малював. Тії вірші  Кохання принесла до мене... зовсім юна Весна!!! Але в них лише твою я посмішку...  рідну пізнав. Але чомусь... в ній сум, гіркота. Твоє серце в журбі, смутком все оповито... тріпоче. Воно Щастя, Любові та Долі щасливої хоче. I кохає так сильно, як тільки у цілому світі можна кохать. Хіба можу я Віру її у Кохання... та Щастя... зірвать?!                                            Master