Мене б не мучило безсоння,
Якби ти поруч був щоночі,
Якби солодкі сни в долонях
Мені приносив ти охоче.
Якби всміхався мені мило
Й бажав "Добраніч" загадково,
То я б з усмішкою щасливо
В мить засинала без розмови.
А так вдвох з кавою до рання
Шукаєм сон як згаслу свічку,
Хоч ні, ще з нами є питання –
То де ж ти шлявся цілу нічку?!
Жінки - як діти, ледве що - відразу в сльози і до мами.
Жінка - як інспектор ДАЇ: фігні наговорить, гроші відбере, настрій зіпсує, а ти ще і винен.
Жінка - як посольство, може і не дозволити з друзями в Тайланд їхати.
Жінка в торгівельному центрі - як маршрутка, поки не крикнеш - не зупиниться.
Жінка - як театр, сьогодні комедія, завтра трагедія, а післязавтра гастролі в іншому місті.
Жінка - як улюблений светр, ти його звичайно дуже любиш, але на фіга він тобі в Туреччині потрібний?
Жінка - як викладач на іспиті, начеб готувався все правильно розповів, а вона тебе хоп і на якійсь дрібниці піймала.
Жінка - як чай, хтось любить міцніший, хтось не дуже, а хтось з другом один пакетик на двох заварює.
Жінка - як футболіст, лежить стогне а ти думаєш "симулює чи ні?"
ПС: У коментарях можна висловити свою думку на тему «Чоловіки – як…», або «Жінки - як...»
