хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «14 травня»

Травневі провокації та Громадянська солідарність

  Координатор Громадянського руху "Спільна Справа" 

Як ми й прогнозували, 9 травня було перетворено владою на бійню. Пролунали перші постріли. Пролилась перша кров.
Замість того, щоб вчепитись в горлянку сучасним окупантам, наші співгромадяни натхненно лупцюють один одного, з`ясовуючи ставлення до окупантів колишніх.

Мета цих маніпуляцій очевидна. Вам бракує хліба? Влада дасть вам такі видовища, від яких ви забудете про свій голод. У вас накопичились негативні емоції? Чому б вам не виплеснути їх один на одного?

Сьогодні, як ніколи, країні потрібне монолітне суспільство. Ми всі сьогодні знаходимось в кількох сантиметрах від прірви. Прірви, якої не вдасться уникнути нікому. Незалежно від територіального або етнічного походження, мови спілкування, ставлення до історичних постатей, статі або віросповідання.

Лише від нас сьогодні залежить, чи вдасться владі досягти необхідного їй розколу. Лише від нас залежить, чи зможемо ми закласти підвалини справжньому громадянському діалогові. Лише від нас залежить, чи зможемо ми зламати їхнє одвічне «розділяй і володарюй», протиставивши йому своє «слухай і розумій».

Мій дід, капітан Червоної Армії, загинув в 1944 році в Карпатах. На вузькій гірській дорозі його накрили німецькі міни. Він похований у братській могилі містечка Сколе. Недалеко від його могили в 1993 році було поставлено хреста загиблим бійцям УПА. Місцеві мешканці доглядають обидва поховання. Це приклад того, як всі ми маємо ставитись до загиблих на тій страшній війні.

Час покласти край цій маячні. Ми зобов`язані залишити історію історикам.

При всій повазі, сьогодні важливіше те, яким буде наше майбутнє, ніж те, яким було наше минуле.

Наші діди могли стояти по різні боки барикад. Важливо, щоб ми сьогодні стояли по один бік.

Спрощена система оподаткування корупціонерів

 Координатор Громадянського руху "Спільна Справа" 

 В Україні катастрофічно не вистачає грошей. Влада йде на надзвичайно непопулярні заходи для того, щоб хоч якось наповнити бюджет.

В своєму прагненні залатати дірки уряд не робить різниці між соціальними групами. Скорочення соціальних програм органічно супроводжується підняттям комунальних тарифів, підвищення акцизів – погіршенням умов для ведення підприємницької діяльності, закриття шкіл відбувається синхронно з таким самим закриттям лікарень.

Владу навіть не можна звинуватити в наявності певних територіальних симпатій. Рідний для неї Донбас сьогодні страждає не менше, а часом і більше, ніж інші частини нашої Батьківщини.

Всі повинні затягнути паски, припинити скаржитись, як радить Янукович, та взяти в руки лопати, як радить Азаров.

Такий рівний підхід не міг би не викликати загальне схвалення, якби не одне але. Є ціла каста, життя яких оминули «покращення».

До цієї багаточисельної касти належать найзаможніші представники нашого суспільства, які до того ж не беруть ніякої участі у створенні національного продукту. Мова йде про корупціонерів.

Власники елітної нерухомості та спортивних авто, шикарних годинників та брендованого одягу, вони не платили, не платять і не очевидно не планують платити жодних податків. Їхні декларації викликають щире співчуття і бажання негайно надати їм матеріальну допомогу. Від якої, до слова, більшість з них також не відмовляються.

За двадцять років систематичного пограбунку України представники корумпованого чиновництва накопичили такі статки, з якими складно порівняти навіть золотовалютні резерви НБУ. Більшість з них не намагались вкладати кошти в бізнес, натомість максимально задовольнячи своє прагнення розкоші.

Проте саме такий їхній споживацький підхід створив для України той матеріальний резерв, який сьогодні може допомогти нам вийти з кризи та провести справжні системні реформи.

Як відомо, концепція оподаткування доходів є сучасною новацією і потребує кількох передумов: грошової економіки, точного обліку та розуміння видатків та надходжень та суспільства з усталеною традицією правдивих фінансових документів. Впродовж більшої частини історії людської цивілізації ці умови були відсутні, а податки стягувались на основі інших факторів. Податки на багатство, соціальне становище, право власності на знаряддя виробництва(як правило, землю і рабів) були найбільш поширеними.

В Україні досі бракує передумов для чіткого визначення доходу особи. Саме тому значно простіше визначити дохід того чи іншого чиновника через майно, яке належить йому або членам його родини.

У випадку, якщо державний службовець або народний обранець не здатні пояснити легальні джерела набуття такого майна, з нього має бути стягнено податок на дохід фізичної особи у розмірі 17% від оціночної вартості майна, а також єдиний соціальний внесок у розмірі 40% від оціночної вартості майна.

Така особа отримує податкову амністію і не може в подальшому бути притягнена до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Водночас така особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності за посадові злочини або хабарництво, у випадку доведення її вини правоохоронними органами.

З метою уникнення перевантаження податкових органів обов’язковій перевірці з застосуванням непрямих методів визначення доходу будуть піддані лише державні службовці 1-3 категорій. Решта зобов’язані задекларувати своє майно самостійно.

Реалізація такої програми не лише сприятиме ствердженню в Україні соціальної справедливості, але й забезпечить десятки мільярдів доларів додаткових надходжень до Державного бюджету України, Пенсійного фонду та інших соціальних фондів.


blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a3655