У центрі Києві триває незаконна боротьба проти культурних й наукових об’єктів.  У суботу 22 січня ц.р. група рейдерів захопили приміщення, в якому вже 40 років працюють редакції журналу «Трибуна» і щорічника «Наука і культура», без попередження і за відсутності представників засновників – Товариства «Знання» України, Національної академії наук України і Національної спілки журналістів України, а також працівників редакцій цих видань. Так, рейдери разом з охоронною фірмою зламали двері в приміщенні редакцій по вулиці Прорізній 10 та вивезли все майно редакційного колективу в невідомому напрямку. З’ясувалося це лише тоді, коли рейдери не пустили в понеділок на свої робочі місця співробітників редакцій.

Конфлікт навколо цього приміщення виник ще в травні 2009 р., коли засновнику «Трибуни» і «Науки і культури» Товариству «Знання» України стало відомо, що у 2008 році приміщення комунальної власності, яке засновник орендував для редакцій цих видань 40 років і договір оренди якого закінчується тільки 1.01.2011 р., було вже продано фірмі ТОВ «Лорбук» без відповідного сповіщення орендатора та всупереч встановленому законом порядку. Так, не було оголошення про виставлення на аукціон приміщення у ЗМІ. В аукціоні брали участь лише 4 малі фірми, які очолювала одна й та ж особа – Е.М. Красковська, і які, до того ж, за вказаними адресами не значилися. На рахунку фірми "Лорбук" на той час було 52500 грн., а вона повинна була заплатити за це приміщення 1 млн. 152 тис. грн. Орендоване Товариством приміщення виставлялося на продаж відомою співучасницею рейдерства Першою універсальною біржею "Україна", яка на час його продажу – 15.07.2008 р. – не мала документально укладеного договору з Шевченківською райрадою – тогочасним господарем комунальної власності району, – щоб бути посередником у розпродажу її майна. Отже, дії цієї біржі були незаконними, рейдерськими. Не врахували й того, що на час цього продажу діяла норма Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини", а це приміщення перебуває в будинку, який належить до таких споруд.

Товариство «Знання» як орендар та законний користувач приміщення звернулося до Господарського суду м. Києва за захистом своїх законних прав і з метою визнати недійсним договір купівлі-продажу між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської райради і новим «власником» приміщення – ТОВ «Лорбук». У травні 2010 року цей суд визнав правоту Товариства та задовольнив позов у повному обсязі, а також визнав недійсними аукціон з продажу приміщення на Прорізній і договір купівлі-продажу між вище згаданим управлінням і ТОВ «Лорбук» як такий, що укладений з порушенням законного порядку приватизації. Це рішення залишено в силі постановою Вищого господарського суду України.

Проте ТОВ «Лорбук» не полишає спроб загарбати майно, яке орендує Товариство «Знання» у громади Шевченківського району і в період судових спорів шахрайським способом перепродує приміщення. Як стало відомо, ще 20 жовтня 2008 р., за 2 роки і 2 місяці до вищеозначених дій по захопленню приміщення, ТОВ «Лорбук» в особі директора Краковської Елеонори Михайлівна уклало договір купівлі-продажу даного приміщення з Діаною Михайлівною Романенко, у якої не тільки збігається по-батькові з директором Лорбуку, а й місце проживання вказано за тією ж адресою, що і в пані Краковської (м. Київ вул. Володимирська буд 18/2 кв. 14). Продаж було здійснено за ту ж саму суму 1 млн. 152 тис. грн., за яку ТОВ «Лорбук» ніби то купив це приміщення у громади Шевченківського району. В той же час ТОВ «Лорбук», приховуючи ці факти, звертався до Товариства з пропозиціями придбати в нього це приміщення. Крім того фірма надсилала листи з погрозами висилити редакції, якщо Товариство не буде платити йому орендну плату та листами про підвищення ставок оренди. А пані Романенко всі 2 роки мовчала як «риба» за свою покупку і претензій до орендаря не виставляла. Тобто оборудка відбулася не з метою отримання прибутку суб’єктом підприємницької діяльності, а для того, щоб замести сліди і перешкодити захисту прав законного орендаря, тим самим, свідомо ввівши суди в оману, що є порушенням моральних засад суспільства. Ці дії призвели до порушення публічного порядку і були спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади.

Ця схема оборудок повторює схеми, за якими рейдери захопили багато майна в Україні. Так, історія захоплення приміщень редакцій «Наука і культура» і «Трибуна», напрочуд, як дві краплі води, схожа на захоплення у вересні 2009 р. книгарні «Сяйво», конфлікт навколо якої й досі не вирішений і жодного винного у захопленні якої не притягнуто до відповідальності. Тоді Шевченківська райрада за такою ж самою схемою продала приміщення на Червоноармійській, 6, де з 1961 року знаходилась книгарня. Чи це часом не ті самі рейдери, яким не дають по руках правоохоронні органи Києва?