Козаки з "Енеїди" у виконанні Анатолія Базилевича (1969р)
- 04.01.11, 10:05
Чеського художника - ілюстратора Йожефа Ладу вважають повноцінним співавтором "Бравого солдата Швейка", створеного Ярославом Гашеком. Читачі роману уявити собі іншого Швейка не можуть. Навіть ілюстрації до роману, блискуче виконані видатними майстрами карикатури СРСР, не виглядають так переконливо, як в "оригіналі". Подібне сталося і з ілюстраціями та образом Енея та його команди, виконані видатним графіком минулого століття Анатолієм Базилевичем. Особисто я не уявляю іншого Енея, інших персонажів "Енеїди" Котляревського, окрім створених Базилевичем. У ті далекі 70-ті роки за щасливої нагоди до мене потрапили декілька оригінальних малюнків козаків, виконаних А.Балилевичем ( решту я вмістив у фотоальбом) Ось один з них:
Я був особисто знайомий з метром, заходив до нього у майстерню на вул. Філатова у м. Києві.
У 1992 році я зареєстрував у "Держкомдруку" журнал ітелектуального гумору
"Ти диви!?" (№842). Головним редактором журналу призначив письменника - сатирика Юрія Ячейкіна, а сам призначився на посаду художнього редактора. Важкий тоді був час. Потерпали від безгрошів"я всі, особливо люди мистецтва. На початку 1993 року я звернувся до А.Базилевича з проханням намалювати декілька заставок до журналу, а також створити образ головного героя журналу - Козака. У короткі терміни замовлення було виконано. Знаючи скрутне матеріальне становище художника, я вирішив виплатити йому солідний гонорар. На мое превелике здивування Базилевич навідріз відмовився отримувати від мене гроші. Нарешті ми порозумілися і художник погодився взяти у мене лише половину готівки. Під час спілкування я наважився показати А.Базилевичу його малюнки в оригіналі, датовані 1969 роком. Він був дуже здивований, бо вважав їх безнадійно втраченими, і довго їх роздивлявся, наче бачив їх вперше. Потім на деякий час взяв їх у мене і перемалював для свого архіву.
З Ю.Ячейкіним ми підготували 5-ть номерів журналу "Ти диви!?" ,а,починаючи з № 3 у ньому мали побачити світ малюнки А.Базилевича. Але не так сталося, як гадалося. Навесні 1993 року ми спромоглися випустити лише 2 числа журналу. Виручені кошти від продажу накладу з"їла гіперінфляція і на цьому було припинено його видання. У той час спонсорів не цікавив інтелектуальний гумор. Їм подавай секс,еротику, потойбічне, катастрофи,кримінал тощо, що добре продавалося зголоднілим за такою друкованою продукцією колишнім громадянам СРСР.Всі квапились заробляти гроші.
Завдячуючи можливостям Інтернету, цією публікацією я виконую перед А. Базилевичем зобов"язання опублікувати його малюнки.
З причин гіперінфляції 1993 року я не зміг виконати ще одне зобов"язання 1993 року; видатии книжку карикатур витонченго майстра графічного гумору Анатолія Юна, знаного у Києві архітектора. Сподіваюся я зможу це зробити найближчим часом на сторінках свого блогу порталу І.UA.
Я був особисто знайомий з метром, заходив до нього у майстерню на вул. Філатова у м. Києві.
У 1992 році я зареєстрував у "Держкомдруку" журнал ітелектуального гумору
"Ти диви!?" (№842). Головним редактором журналу призначив письменника - сатирика Юрія Ячейкіна, а сам призначився на посаду художнього редактора. Важкий тоді був час. Потерпали від безгрошів"я всі, особливо люди мистецтва. На початку 1993 року я звернувся до А.Базилевича з проханням намалювати декілька заставок до журналу, а також створити образ головного героя журналу - Козака. У короткі терміни замовлення було виконано. Знаючи скрутне матеріальне становище художника, я вирішив виплатити йому солідний гонорар. На мое превелике здивування Базилевич навідріз відмовився отримувати від мене гроші. Нарешті ми порозумілися і художник погодився взяти у мене лише половину готівки. Під час спілкування я наважився показати А.Базилевичу його малюнки в оригіналі, датовані 1969 роком. Він був дуже здивований, бо вважав їх безнадійно втраченими, і довго їх роздивлявся, наче бачив їх вперше. Потім на деякий час взяв їх у мене і перемалював для свого архіву.
З Ю.Ячейкіним ми підготували 5-ть номерів журналу "Ти диви!?" ,а,починаючи з № 3 у ньому мали побачити світ малюнки А.Базилевича. Але не так сталося, як гадалося. Навесні 1993 року ми спромоглися випустити лише 2 числа журналу. Виручені кошти від продажу накладу з"їла гіперінфляція і на цьому було припинено його видання. У той час спонсорів не цікавив інтелектуальний гумор. Їм подавай секс,еротику, потойбічне, катастрофи,кримінал тощо, що добре продавалося зголоднілим за такою друкованою продукцією колишнім громадянам СРСР.Всі квапились заробляти гроші.
Завдячуючи можливостям Інтернету, цією публікацією я виконую перед А. Базилевичем зобов"язання опублікувати його малюнки.
З причин гіперінфляції 1993 року я не зміг виконати ще одне зобов"язання 1993 року; видатии книжку карикатур витонченго майстра графічного гумору Анатолія Юна, знаного у Києві архітектора. Сподіваюся я зможу це зробити найближчим часом на сторінках свого блогу порталу І.UA.
2
Ї